Матч розпочався майже з годинним запізненням – гості з Васильківщини виправдовувались, що вчасно доїхати до Яготина їм завадила страшенна злива у Борисполі. Внутрішньо порадівши за бориспільців, яготинські уболівальники налаштувалися на видовищний футбол, як це обіцяв у своїй останній публікації в «Яготинських вістях» голова районної федерації В.Чепіль. І дійсно, попри страшенну спеку, глядачі стали свідками досить жвавого, змістовного і азартного футболу. Правда, було помітно, що температурні екстремуми завадили обом командам показати все, на що вони здатні. Навіть у затінку було таке відчуття, що тебе повільно підсмажують на вогні, а що ж тоді відчували футболісти, яким треба було гасати під палючим сонцем?
А розпочали наші так, ніби грати їм при тридцяти трьох у затінку – звичне діло. Б.Волошин прицільно гепнув під перекладину зі штрафного – відмінно зреагував воротар, Ю.Лазебнов «накрутив» на лівому фланзі беків «Аякса»,  зробив простріл, але на нього не зуміли адекватно відгукнутися Б.Волошин з А.Родаком. Майстерно головою бив з кутового В.Пономаренко, але ударові бракувало точності.
Гості спокійно відбили дебютний натиск «Прапора» і самі стали все частіше тривожити ворота С.Старовойтенка. Швидко, однією-двома передачами проходячи центр поля, васильківці доставляли м`яча до штрафного майданчика, з-за меж якого не соромились бити при будь-якій зручній нагоді.
Час ішов, стомлені сонцем уболівальники чекали від «Прапора» рішучих дій, але у господарів нічого не виходило – перетримка м`яча, неточні паси, якась енергозатратна манера, коли м`яча «тягнуть на собі» замість того, аби він сам літав, - все це робило шанси яготинців добитися успіху досить проблематичними. Зате «Аякс» уперто вів свою гру, яка, зрештою, принесла результат. Різка контратака була зупинена порушенням. Штрафний удар прямо по центру метрів з вісімнадцяти-двадцяти. Ветеран «Аякса», центрхав Нікітенко, про гаубичні удари якого я писав ще три роки тому, майстерно «обминув» стінку і збив з пантелику нашого воротаря – 1:0 повели гості.
Тренер О.Мороз відразу ввів «в бій» О.Чубура замість І.Сирчина. Проте налагодити гру принаймні в центрі поля нашим так і не вдалося – паси йшли в боротьбу, фланги як слід не використовувалися, футболісти «Прапора» частенько грішили зайвими обводками в центрі поля, що призводило до втрат м`яча. Десь наприкінці тайму «вистрілив» А.Родак. Два його проходи правим флангом внесли легку паніку в оборонні порядки гостей, а другий прохід просто зобов`язаний був завершити голом В.Ткаченко, проте щось там завадило...
Другий тайм не змінив загальної картини. Візьму на себе сміливість стверджувати, що не змінив би він і результат, аби не... язик васильківських футболістів. Вони занадто емоційно і часто коментували дії судді, вступаючи з останнім у неконструктивні суперечки, які, за правилами, караються. Суддя довгенько терпів, а потім, переконавшись, що вгамувати добровільних консультантів просто так не вдасться, став роздавати червоні картки. Спочатку він вилучив з поля заднього захисника «Аякса», що, звичайно, відразу позначилось на міцності оборони, і Б.Волошин з Ю.Лазебновим, отримавши свободу, декілька разів виходили віч-на-віч з воротарем, але страж воріт «Аякса» діяв просто блискуче. Та врешті-решт ослаблений захист гостей дав «тріщину». В.Ткаченко завершив нашу масовану атаку, забивши м`яч з близької відстані. Гості відразу стали сперечатися відносно того, - був у В.Ткаченка офсайд чи ні. Це завершилося ще одним видученням у аяксівця. Шанси у нас, аби вирвати перемогу, зросли.Проте гості і у такій ситуації продовжували грати у свій футбол – висунуті вперед рудоволосий Нудик та лівша Дяченко «пили кров» у наших захисників прямо кружками, особливо Дяченко, який бив по воротах з будь-якої відстані і – просто диво! – всі удари приходилися «у рамку». В одному з епізодів він метрів з тридцяти перекинув нашого гольмана, але поцілив у перекладину. Якби трохи нижче, - впевнений, що гості виграли б. Навіть у меншості.
Дев`ять проти одинадцяти – це круто, але «Аяксу» здалося, що і цього замало, тому скоро на полі в складі гостей залишилося всього шість польових гравців і воротар – ще двох любителів учити суддю арбітр вилучив з поля. Такого я на своєму віку ще не бачив. «Тепер «Прапор» точно виграє», - глумливо кричали уболівальники з трибун. Не виграти в такій ситуації було б вершиною нехлюйства. Але нічого не виходило ні у Ю.Лазебнова, ні у Б.Волошина, ні у Ю.Івахна. Зате вийшло у лівого захисника В.Осьмака, який у другому таймі вийшов на заміну. Він вміло підключився вперед і завершив хаотично-навальну атаку господарів.
«Прапор» виграв, тепер має «у кишені» третє місце. Але нікому, навіть самим переможцям, морального задоволення ця перемога не принесла.
Господарі виступали таким складом: С.Старовойтенко(В.Хвостіков), Р.Прокопішин (В.Осьмак), Ю.Яковець, В.Пономаренко(І.Лохман), І.Гордієнко(А.Войцех), А.Родак (Ю.Стригун), Ю.Івахно, І.Сирчин(О.Чубур), В.Ткаченко, Б.Волошин,Ю.Лазебнов.
                                                                                                                            Далі