П`ятниця, 22.11.2024

Головна » » Останній успіх яготинського футболу в чемпіонаті Київщини з футболу

13:32

Останній успіх яготинського футболу в чемпіонаті Київщини з футболу

Яготинський футбол має великі традиції і здобутки. Підтвердженням тому є те, що в часи Радянського Союзу наша команда неодноразово ставала чемпіоном Київської області, займала призові місця, грала на Кубок Української РСР. А на даний момент в нашому місті не існує команди, яка б грала в вищій лізі обласного чемпіонату. Причина цьому, недостатнє фінансове забезпечення. Правда, були роки, коли маслозаводський "Прапор" і ФК "Яготин" приймали участь в першій лізі. Маємо надію, що в цьому році ми побачимо команду належного рівня, і Яготин буде достойно представлений в обласному чемпіонаті потужною командою, яка поверне минулу славу яготинського футболу. А поки сайт Яготин.інфо пропонує вам згадати один з найкращих виступів нашої команди часів незалежності в чемпіонаті Київської області 1998/1999 років:

ЧЕМПІОНАТ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1998/1999

1 ТУР

«Прапор» - «Рось» Богуслав – 3:2

Цього року яготинські футболісти вирішили спробувати свої сили в першості обласної суперліги, куди, за ідеєю, мали ввійти найсильніші футбольні колективи Київщини, у котрих, звичайно, для цього вистачило грошей на турнірний внесок. У наших вистачило. От і опинився маслозаводський «Прапор» в досить солідній компанії – УФЕІ(Ірпінь), «Рефрижератор»(Фастів), «Рось» Біла Церква, «Аякс»(с.Ксаверівка Васильківського району), «Блискавка»(Баришівка), «Борисфен»(с.Щасливе Бориспільського району), «Колос» Бориспіль, «Чайка»(Вишгород), ГАЯН(Переяслав-Хмельницький), ФК «Вишневе»(Києво-Святошинський район), «Рось»(Богуслав).
Остання команда і вийшла на зелений газон стадіону «Колос», аби в стартовому поєдинку сезону 1998/1999 років позмагатися з нашим «Прапором». Про суперників яготинців було відомо лише те, що вони в правобережній підгрупі минулої першості Київщини посіли скромне шосте місце. Та ще те, що їм далеко було їхати.
Все почалося досить жваво. І перший «обласний» гол не змусив себе чекати довго. Наш правий бек В.Пономаренко безжально «скосив» богуславця за його зухвалий намір прорватися до наших воріт, за що одержав попередження і штрафний удар у наш бік. Цим напівгольовим шансом гості скористалися навіть не на сто, а на двісті відсотків. Після майстерного удару у дальню «дев`ятку» дев`ятого номера(вибачте за тавтологію) «Росі» Олександра Даниленка богуславці повели в рахунку і в душі дякували В.Пономаренку за його цінний фол. Наші такий поворот подій сприйняли як наругу над здоровим глуздом.
Протягом наступних хвилин п`ятнадцяти трава витоптувалася виключно на боці богуславців. Шансів, якими не могли скористатися наші, аби зрівняти рахунок, було стільки, що здавалося, на полі грають не учасники обласної першості, а команди шостого і десятого класів на ящик «Бренді-коли». Яготинцям гості люб`язно давали можливості доводити м`яча мало не упритул до воріт, але в останній момент спрацьовувала виняткова душевна якість наших земляків – жалість над суперником. Із жалю до богуславців, які забились в таку даль, не забивали Б.Волошин(метрів з дев`яти), Ю.Лазебнов(метрів з п`яти), А.Родак(сантиметрів з дев`яноста)...
Гості тим часом не оцінили лицарську поведінку «Прапора» і інколи відповідали контратаками. Угилили в перекладину, після чого м`яч мало не ускочив до сітки воріт С.Старовойтенка, а згодом взагалі проявили невдячність – той же Олександр Даниленко в динамічній ситуації зрізав м`яч у ближній кут воріт «Прапора». Захисники при цьому дивилися на нього закоханими очима...
2:0, і це вже не жарт. Яготинці почали поспішати, іноді збиваючись на навал. Гості, мабуть, і самі не чекали від себе такого, боязливо тислися до власних воріт. Але філософія кота Леопольда – «давайте жити дружно» - ще довго давалася взнаки: час ішов, а крупним неприємностями біля воріт «Росі» і не пахло. Зате могло запахнути біля наших, коли захисники В.Пономаренко та І.Сирчин якось галантно розступились, давши простір форварду «Росі» вибігти сам на сам з голкіпером С.Старовойтенком. Для того, аби, бува, не завадити гостю забити гол, ніхто навіть не побіг услід – для чого нервувати чоловіка. Але в сценарій втрутився наш воротар, ліквідувавши загрозу. Не оцінив він старання нашого захисту. Не оцінив... Після «трьох-нуль» можна було б уже «зливати воду».
Не знаю, що говорив своїм подопічним тренер О.Мороз, але після перерви «Прапор» вийшов злішим. Поволі почала вимальовуватися перевага в фізичній готовності наших футболістів. Дев`яносто відсотків єдиноборств вигравали яготинці, вони швидше рухалися і інколи вдало комбінували. Намагання наших «завести носом» м`яч до воріт «Росі», звичайно, не проходили, але відчувалося, що гол назріває. Він виявився несподіваним для обох сторін. Подача кутового, голкіпер гостей відбиває м`яч за межі штрафного майданчика, де шкіряний снаряд ловить на ногу Володимир Осьмак(на мій погляд, найкращий в захисті «Прапора» в цьому матчі) і сильно й точно забиває його до сітки. Скільки народу було в штрафному майданчику «Росі», але ніхто не зумів завадити цьому ударові!
Два – один. Уже легше. Суперник у паніці. Наші поводяться біля воріт «Росі» вільно і натхненно. Капітан Б.Волошин згадує свої бомбардирські навики. Його точний удар низом – і рахунок стає нічийним – 2:2. Після цього ніхто не сумнівався, що «Прапор» переможе. Чекали гола від Ю.Лазебнова, який дуже старався, замучивши захист «Росі», але в останню мить, як завжди, щось у нього не виходило. Проте переможний гол забив все-таки Ю.Лазебнов. Хоча весь епізод «витяг на собі» Б.Волошин. Підхопивши м`яч на своїй частині поля, Борис стрімко пройшов своїм улюбленим правим краєм аж у штрафний майданчик гостей і вже там віддав пас своєму партнерові. Всі приготувались, що Ю.Лазебнов «усмалить» у воротаря, але Юрку цього зробити не вдалося - м`яч ускочив у сітку – 3:2!
Після цього той же Ю.Лазебнов, «накрутивши» декількох захисників на лівому краю, гахнув м`ячем у небо, не скористався шансом збільшити рахунок юний М.Ганжа.
«Прапор» переміг у цьому матчі нібито й з невеликим рахунком, але з великою ігровою перевагою, що йому вдається досить рідко. Тренер О.А.Мороз в складі команди відмітив Ю.Івахна за його плеймейкерську роботу та А.Родака за величезний діапазон дій на полі.
Переможці грали в такому складі: С.Старовойтенко, В.Пономаренко, І.Сирчин, В.Осьмак, А.Родак, Ю.Івахно, Ю.Стовбчатий, А.Войцех(М.Ганжа), Б.Волошин, В.Ткаченко(В.Сапронайтіс), Ю.Лазебнов.

В.Гулящий
(«Яготинські вісті» від 02 вересня 1998 року)

2 ТУР

«Аякс» с.Ксаверівка, Васильківський район - «Прапор» - 0:5

Не можна сказати, що футбольні взаємовідносини між командою з Васильківщини з претенційною назвою «Аякс» та нашим «Прапором» проходять у тональностях медового місяця. Скоріше навпаки. Таких лютих поразок один одному, мабуть, ніхто з футбольних колективів Київщини не завдавав. Судіть самі. Ще в першій лізі чемпіонату Київщини наші розтовкли захист «Аяксу», подарувавши фірменну сенсацію – 7:2, а в другому колі «Аякс» не забарився зі здачею – 7:0. Одним словом, гепають один одного ці суперники не стримуючи «футбольного кулака».
Минулої неділі, 06 вересня, шляхи-дорожки привели нашого «Прапора» до Ксаверівки, аби в черговий раз позмагатися в результативності з «футбольними однофамільцями» Амстердаму. Гра видалася украй напруженою. Тріщали кістки і репалися нерви. «Аякс», у якого є чимало виконавців, що володіють прицільним, добре поставленим ударом, намагався якомога частіше бити по воротах яготинців. Раз по раз «розряджалася гармата» у бік воріт С.Старовойтенка, але «снаряди» йшли повз «браму». А хитрий «Прапор» чекав слушної нагоди. І на 15-й хвилині дочекався. Чудовим пасом В.Осьмака скористався Б.Волошин, вискочивши сам на сам з голкіпером «Аяксу» і відкривши рахунок.
Наступний гол також виник завдяки контратаці. Той же Б.Волошин виходив на ударну позицію, де його ціною фолу «останньої надії» зупинили суперники. Яка різниця Б.Волошину, як забивати? Не дали так, заб`ю інакше. Удар нашого капітана зі штрафного у «дев`ятку» - і рахунок уже 2:0 на нашу користь. Так закінчився перший тайм.
Друга половина гри суттєвих штрихів до малюнка гри не додала. Наші тримали нитки гри в своїх руках(чи ногах?), Б.Волошин безупинно терзав оборону «Аяксу», а Ю.Івахно відмінно справлявся з роллю плеймейкера. Третій м`яч наші забили в результаті відмінної діагональної передачі І.Сирчина, якою скористався Борис Волошин. А потім обоє дійових осіб епізоду помінялися ролями – асистував Б.Волошин, а забивав І.Сирчин – 4:0. П`ятий м`яч наші забили вже граючись. С.Овсянніков, І.Лохман, Ю.Івахно і Б.Волошин розіграли фірменний квадрат, і капітан забив свій четвертий гол у матчі – 5:0. Зробити рахунок ще непристойнішим могли А.Войцех, І.Лохман, Р.Міхно, кожна контратака «Прапора» несла в собі загрозу воротам «Аякса».
А що ж господарі? Вони також мали слушні нагоди, але в цей день фортуна демонстративно повернулася до них спиною.
Отож, друга поспіль перемога нашого «Прапора».
«Прапор» грав у такому складі: С.Старовойтенко, В.Яковець, С.Овсянніков, В.Пономаренко(І.Лохман), В.Осьмак, Ю.Івахно, І.Сирчин(Р.Міхно), А.Родак (А.Войцех), В.Ткаченко, Б.Волошин, Ю.Лазебнов.

О.Мороз
інструктор по спорту маслозаводу
(«Яготинські вісті» від 09 вересня 1998 року)

3 ТУР

«Рось» Богуслав – ФК «Вишневе» - 2:1
ГАЯН, Переяслав-Хмельницький – «Колос» Бориспіль – 0:3
«Блискавка» Баришівка – «Аякс» Ксаверівка – 4:3
«Прапор» - «Рось» Біла Церква – 4:1

Звіт про цей матч можна було б писати з матеріалу про зустріч «Прапора» з командою Богуслава. Та ж незаперечна перевага, той же легкопрохідний захист гостей, та ж поблажливість до суперника і практично ті ж дійові особи, які «мазали». Правда, Богуслав все-таки тримався достойніше. Що ж стосується гостей з Білої Церкви, то ці юні створіння в футбольній формі, здавалось, іноді не знають, що робити, аби уберегтися від кинджальних проходів Ю.Лазебнова, Б.Волошина, Ю.Івахна. У першому таймі глядачі надивилися на величезну кількість моментів біля воріт «Росі», що аж відвернуло. Виходили сам на сам прямо і косо, били зі штрафного майданчика і воротарського, виходили на голкіпера вдвох, але м`яч до сітки не йшов. Мабуть, симпатизував білоцерківцям.
Перевага наших футболістів відчувалася у багатьох компонентах гри. Але насамперед у фізичній підготовці і швидкості. Прекрасно діяв у центрі поля Ю.Івахно, який не лише держав нитки гри у своїх руках, вміло роздаючи передачі, але й по-чорноробочому трудився у відборі м`яча, цим самим практично «з`їдаючи» півзахист суперника. Ще один герой зустрічі – Ю.Лазебнов, який став автором усіх чотирьох голів, запам`ятався проходами у штрафний майданчик, які йому вдавалися з легкістю і невимушеністю, наче яготинці грали не з вихованцями футбольного ліцею, а з старшою ясельною групою.
Голи, які були забиті у ворота гостей, були схожі тим, що забивалися в результаті безперешкодних проникаючих атак «Прапора». Перший Ю.Лазебнов забив після перепасовки з Б.Волошиним і В.Сапронайтісом, третій і четвертий – у своєму улюбленому стилі: одержавши м`яч з глибини поля і, провівши його крізь стрій отетерілих від такого нахабства захисників, «розстріляти» воротаря. Другий гол Юрко забив, «замкнувши» прострільну передачу А.Родака, який за німою згодою білоцерківців убіг до штрафного майданчика «Росі» і точно віддав м`яча під удар партнерові.
Гол у наші ворота гості забили – треба віддати їм належне – майстерно. «Обрізка» В.Ткаченка в центрі поля, серія точних передач, якими гості вивели на удар свого нападаючого. Удар останнього «впритирку» зі штангою у нижній кут воріт був з категорії, яких воротарі не беруть. Це сталося у другому таймі, коли рахунок був нічийним. Тоді, здавалося, чаша терезів захитається. Але вона не захиталася. Наші натисли на свою сторону так сильно, що варіантів ніяких не було. Яготинці в цей день були явно сильніші, подарувавши яскраву перемогу землякам в день фізичної культури і спорту.
Переможці виступали в такому складі: С.Старовойтенко, С.Овсянніков, В.Яковець, Ю.Стовбчатий(І.Лохман), В.Осьмак, А.Родак(Р.Міхно), Ю.Івахно, Б.Волошин, В.Ткаченко(І.Сирчин), В.Сапронайтіс, Ю.Лазебнов.

Турнірна таблиця набула такого вигляду:

№	Команда	І	В	Н	П	Р/М	О
1	"Прапор" Яготин	3	3	0	0	12 - 3	9
2	"Рось" Богуслав	3	2	0	1	9 - 5	6
3	"Колос" Бориспіль	3	2	0	1	4 - 1	6
4	"Блискавка" Баришівка	3	2	0	1	9 - 10	6
5	"Борисфен" Щасливе	2	1	1	0	6 - 5	4
6	"Рефрижератор" Фастів	1	1	0	0	5 - 0	3
7	ФК "Вишневе"	3	1	0	2	11 - 8	3
8	"Чайка" Вишгород	1	1	0	0	1 - 0	3
9	"Аякс" Васильківський район	3	0	1	2	6 - 12	1
10	УФЕІ, Ірпінь	1	0	0	1	0 - 1	0
11	"Рось" Біла Церква	3	0	0	3	3 - 12	0
12	ГАЯН, Переяслав-Хмельницький	2	0	0	2	2 - 11	0

В.Гулящий

(«Яготинські вісті» від 16 вересня 1998 року)

4 ТУР

«Рось» Біла Церква - «Блискавка» Баришівка – 2:0
УФЕІ, Ірпінь - «Прапор» - 2:0

Про поразку, на відміну від перемоги, писати завжди неприємно. Тим більше тому, що ірпінці – чемпіони області минулого року – були об`єктивно сильнішими нашої команди.
Та про все по порядку. Згідно з календарем, «Прапор» матч четвертого туру мав грати в гостях. Ірпінь зустрів яготинців чудовою погодою, привабливим зеленим газоном футбольного поля фінансово-економічного інституту і... майже повною відсутністю глядачів: на початку гри на трибунах сиділо чоловік двісті, але, як виявилося, більшість з них були студентами, - «відбувши» фізкультуру, вони на початку гри пішли зі стадіону.
Про сам матч особисто писати нічого. Майже беззаперечна перевага господарів у всіх компонентах гри: в організації, швидкості пересування по полю, у боротьбі «на другому поверсі». Грати на рівних з господарями «Прапору» вдалося лише перші 15 хвилин другого тайму.
Голи ж у ворота яготинців були забиті у першій половині гри. На 14-й хвилині нападаючий УФЕІ вдало замкнув подачу майже від кутового прапорця, а під завісу першого тайму після помилки центральних захисників «Прапора» ірпінці вдруге вразили ворота С.Старовойтенка.
Добра гра нашого голкіпера не дозволила господарям збільшити рахунок, хоча можливості у них для цього були. Наші ж форварди справжньої небезпеки біля воріт ірпінців так і не створили.
Ця поразка повинна стати добрим уроком всім гравцям «Прапора» і поштовхом до ще наполегливішої праці на тренуваннях і футбольного вдосконалення.
«Прапор» грав у такому складі: С.Старовойтенко, С.Овсянніков(Р.Міхно), В.Яковець, Ю.Стовбчатий(В.Сапронайтіс), В.Осьмак, А.Родак, Ю.Івахно, І.Сирчин(І.Лохман), В.Ткаченко(А.Войцех), Б.Волошин, Ю.Лазебнов.

В.Чепіль
(«Яготинські вісті» від 23 вересня 1998 року)

5 ТУР

«Аякс» Ксаверівка – ФК «Вишневе» - 3:5
«Борисфен» Щасливе – ГАЯН, Переяслав-Хмельницький – 3:1
«Рось» Богуслав – «Рось» Біла Церква – 3:2
«Рефрижератор» Фастів – «Колос» Бориспіль – 5:0
«Блискавка» Баришівка – УФЕІ, Ірпінь – 1:1
«Прапор» - «Чайка» Вишгород – 4:1

Непомітно пролетів ще один тиждень, і в суботу, 26 вересня, близько 200 вболівальників зібралися на стадіоні «Колос», щоб подивитися календарний матч п`ятого туру обласної суперліги «Прапор» - «Чайка»(Вишгород). Наші гості – досвідчена команда, яка зараз володіє обласним кубком, а в цьогорічній першості посідає четверту сходинку. Як відомо, «Прапор» лідирує в цьому найпрестижнішому обласному турнірі, хоча у фастівського «Рефрижератора» є можливість потіснити наших земляків.
Перед матчем у «Прапора» виникли певні проблеми зі складом, і тому він був таким: С.Старовойтенко, В.Пономаренко(І.Гордієнко), В.Яковець, В.Осьмак, А.Родак (І.Лохман), Ю.Стовбчатий, С.Овсянніков, Р.Міхно(В.Сапронайтіс), В.Ткаченко, Б.Волошин, Ю.Лазебнов.
Перший тайм можна умовно розділити на 4 міні-тайми по 10-12 хвилин кожен. У першому і третьому ініціативою володіли гості, і на 25-й хвилині нападник «Чайки» ударом головою відкрив рахунок після прикрої неузгодженості дій нашого воротаря і центральних захисників. У другому і четвертому міні-таймах активнішими були наші гравці, а під кінець першої половини гри у діях «Чайки» вже відчувалася втома. Та все ж ворота свої вони відстояли.
Після перерви у нас було зроблено ряд замін, які істотно вплинули на подальший хід подій на полі. Ініціатива повністю перейшла до «Прапора», але в завершальній стадії нічого серйозного зробити не вдавалося через одноманітність дій біля воріт суперника і середній темп атак.
І тут знову з найкращого боку показав себе Юрій Лазебнов. У середині другого тайму він своїми нестандартними діями змусив воротаря гостей невдало відбити м`яч на В.Сапронайтіса, і наш молодий нападник не схибив – 1:1. Такий рахунок тримався до 85 хвилини, а потім були неймовірні останні 5 хвилин. Вони змусили всіх присутніх на матчі в одному пориві тричі зіскакувати зі своїх місць, оплесками та вигуками вітати наш спільний успіх, а тренера О.Мороза – навіть затанцювати. А викликане було це піднесення фантастичною грою у цей проміжок всієї команди та відмінними індивідуальними діями Ю.Лазебнова. Спочатку він двічі забив голи ударами низом, а потім після удару в штангу і пасу Б.Волошина допоміг знову відзначитися В.Сапронайтісу. Мо-лод-ці!

В.Чепіль
інспектор Київської обласної федерації футболу
(«Яготинські вісті» від 30 вересня 1998 року)

6 ТУР

«Колос» Бориспіль – «Борисфен» Щасливе – 1:2
«Чайка» Вишгород – «Блискавка» Баришівка – 0:1
«Рось» Біла Церква – «Аякс» Ксаверівка – 1:6
ГАЯН, Переяслав-Хмельницький – «Прапор» - 2:1

03 жовтня у прохолодний вітряний день тільки 60 глядачів(з них – 20 – яготинці) зібралося на матч аутсайдера і лідера суперліги області в Переяслав-Хмельницькому. Господарі грали в червоно-синій формі, а гості – в жовто-чорній в такому складі: С.Старовойтенко, І.Гордієнко, В.Яковець, Ю.Стовбчатий(А.Войцех), С.Овсянніков, А.Родак(М.Ганжа), Ю.Івахно, Б.Волошин, В.Ткаченко, В.Сапронайтіс(І.Сирчин), Ю.Лазебнов(І.Лохман).
Гра розпочалася у високому темпі і за переваги господарів, які за перші 10 хвилин зробили три загрозливі простріли у штрафний майданчик нашої команди. Приблизно з середини тайму гру було вирівняно, але до ударів по воротах справа не доходила. Йшла 31-а хвилина, коли наш капітан Б.Волошин несподівано завдав прицільного удару з 25 метрів у лівий верхній кут воріт і відкрив рахунок.
Через 10 хвилин по перерві – ще один удар Б.Волошина, але цього разу до рук воротаря. Оце і все, що «Прапор» створив за 90 хвилин гри. Господарі мали три нагоди забити і дві з них успішно використали. На 75-й хвилині після подачі штрафного нападник господарів головою спрямував м`яч у правий кут і зрівняв рахунок, а через 6 хвилин знову після подачі зі штрафного помиляється наш воротар на виході і господарі забивають вирішальний гол.
Наша команда провела один з найгірших своїх матчів останнього часу. І якщо в Ірпені хоч господарі грали сильно, то цього разу обидві команди виглядали блідо.І можна впевнено сказати: хто не бачив цей матч, той нічого не втратив.

Турнірна таблиця набула такого вигляду:

№	Команда	І	В	Н	П	Р/М	О
1	"Прапор" Яготин	6	4	0	2	17 - 8	12
2	"Борисфен" Щасливе	6	3	2	1	11 - 10	11
3	"Рось" Богуслав	5	3	1	1	15 - 10	10
4	"Блискавка" Баришівка	6	3	1	2	11 - 13	10
5	"Рефрижератор" Фастів	3	3	0	0	16 - 1	9
6	ФК "Вишневе"	5	3	0	2	18 - 12	9
7	"Колос" Бориспіль	6	2	0	4	6 - 10	6
8	"Чайка" Вишгород	5	2	0	3	6 - 11	6
9	УФЕІ, Ірпінь	4	1	2	1	3 - 2	5
10	"Аякс" Васильківський район	6	1	2	3	18 - 21	5
11	ГАЯН, Переяслав-Хмельницький	4	1	0	3	5 - 15	3
12	"Рось" Біла Церква	6	1	0	5	8 - 21	3

В.Чепіль
(«Яготинські вісті» від 07 жовтня 1998 року)

7 ТУР

«Прапор» - «Колос» Бориспіль – 0:1

За ідеєю ця зустріч мала підсолодити гірку пігулку поразки наших земляків від аутсайдера з Переяслав-Хмельницького. Оскільки та «осічка» сприйнялася як незбагненна недоречність, футбольна громадськість Яготина і уболівальники чекали, що на полі стадіону «Колос» бориспільська команда, потрапивши під прес яготинських атак, заплатить за все і підтвердить, що діагноз «спад форми» яготинцям ставити ще рано.
За прогнозами наші мали виграти попри все. Гості з Борисполя просто не могли «підсунути» нам якогось сюрпризу – така собі середньостатистичного рівня команда без претензій. Хоча наші вийшли з бажанням будь-що перемогти, проте тренер О.Мороз в стартовому складі поставив аж шістьох гравців, чиє основне амплуа – захист, руйнація чужих атак, а не організація своїх. В першій половині гри ініціативою володіли наші, чітко контролюючи центр поля і щедро «обстрілюючи» ворота бориспільців. Один Б.Волошин наніс стільки ударів, скільки не змогла нанести вся бориспільська команда усіма десятьма польовими гравцями. Бив наш капітан і зі штрафних, і після сольних проходів, і після вдало розіграних атак. Один з епізодів запам`ятався особливо яскраво: В.Ткаченко потужно жбурнув м`яч з аута на хід Ю.Лазебнову, той в своєму стилі «розібрався» з захисниками бориспільців і, ввійшовши в штрафний майданчик, віддав пас Б.Волошину, але останнього підвела точність. В котрий уже раз...
Облюбувавши лівий фланг оборони гостей, наші зробили з нього «прохідний двір». Раз за разом звідти м`яч чи то навішувався, чи то скидався під удар, але не було в той день на полі у нас гравця, який би зумів поставити «точку» - ні головою, ні ногами наші бити, як виявилось, не вміють.
А гості тим часом створили два небезпечні моменти біля воріт С.Старовойтенка. Спочатку через неузгодженість дій наших захисників сам вискочив перед ворітьми одинадцятий номер «Колоса», але ударив так само неточно, як і наші. Трохи пізніше найактивніший в атаці гостей – рудоволоса «десятка» Льоша(так принаймні всі кричали, коли він одержував м`яча), видряпав м`яч і, пройшовши до лінії штрафного майданчика, смачно «приложився». Удар вийшов потужний, але прямо по центру, і С.Старовойтенко загрозу зумів ліквідувати.
Так чи інакше, але час спливав, а рахунок залишався «сухим». Була надія, що другий тайм розставить все на свої місця – бориспільці стомляться, а наші, маючи перевагу в витривалості, розпорють захист гостей, як ніж банку шпрот. Але цього не сталося. Чим далі йшов час, тим гра вирівнювалася. Як не дивно, але бориспільців навіть не знесилив пресинг по всьому полю, який вони інколи застосовували протягом матчу. Контратаки «Колоса» ставали частішими і небезпечнішими. В одному з епізодів лише чудо врятувало наші ворота від гола: м`яч, пущений з лівого флангу нашої оборони, «лизнув» ближню штангу і відскочив перед воротами, де лише нерозторопність бориспільського нападаючого не дозволила відкрити рахунок. Але гості довго не горювали. Після поданого кутового двоє бориспільців опинилися в декількох метрах від воріт «Прапора». Захист яготинців в цей час, очевидно, опікувався іншим проблемами. Бориспільці оцінили добрий жест господарів – четвертий номер «Колоса», не терзаючись сумліннями, угатив м`яча у сітку С.Старовойтенка. Все!
Після цього був конвульсійний штурм, були заміни, були удари. Але ні до чого путнього це не призвело. Захист бориспільців грав спокійно, без суєти, нейтралізувавши Ю.Лазебнова і не допускаючи наших у загрозливу близькість до своїх воріт. Били, правда, небезпечно Ю.Яковець та Б.Волошин, проте – у «молоко». Свисток застав гостей у контратаці.Перша поразка яготинців на своєму полі серйозно похитнула їхні претензії на лідерство у турнірі.

В.Гулящий
(«Яготинські вісті» від 14 жовтня 1998 року)

8 ТУР

«Рефрижератор» Фастів - «Прапор» - 4:2

20 жовтня наш «Прапор» проводив черговий матч обласної суперліги у Фастові. Місцева команда грає у першості любительської ліги України(колишня першість серед колективів фізкультури, в якій кілька сезонів грав яготинський «Колос»), і тому свої матчі проводить серед тижня. Для «Прапора» це суттєва проблема, тому що не всі гравці мають змогу поїхати в робочий день.
О 15 годині суддя з Богуслава дав свисток, і понад 100 глядачів почали палко підтримувати свою команду, яка до того ж грала у першому таймі за вітром. Треба сказати, що стадіон «Машинобудівник» має лише одну центральну трибуну, і тому вітру було де розгулятись. Поки наші приходили до тями після довгої дороги, господарі провели дві атаки на 2-й та 7-й хвилинах, які завершилися взяттям воріт яготинців. Спочатку воротар відбив м`яч, але ніхто із захисників його не підстрахував, і господарі відкрили рахунок, а потім після помилки в центрі захисту господарі його подвоїли.
Після цього нашій команді вдалося вирівняти гру – так тривало майже до кінця першої половини зустрічі, а потім на 37-й і 41-й хвилинах м`яч знову затріпотів у сітці наших воріт, і знову після неузгоджених дій захисту. Отже, 4:0.
Все змінилося після перерви(і навіть вітер цьому сприяв). Через 5 хвилин після поновлення гри комбінація Б.Волошин-Ю.Лазебнов завершилась ударом у стійку воріт. Через 10 хвилин комбінація повторилась, але завершував її наш капітан, пробивши поряд з воротами, а ще через 5 хвилин – подібна ситуація, але удар прямо у воротаря. Ініціативою повністю володіють гості, які грають розкуто, натхненно, активно. Господарі тільки відбиваються. Йде 70-а хвилина. А.Войцех забирає в боротьбі м`яч у захисника, і той вибиває його на кутовий.Б.Волошин подає, воротар не дотягується до м`яча, Ю.Стовбчатий пасує на Ю.Лазебнова, і той головою «розмочує» рахунок – 4:1. На 84-й хвилині Б.Волошин вправно прямо закидає м`яч на Ю.Лазебнова, і рахунок – 4:2. Господарі не поспішають, і матч так і закінчується. Наші в другому таймі грали так, як на самому початку цього турніру.
Склад «Прапора» був таким: С.Старовойтенко, І.Сирчин(В.Пономаренко), С.Овсянніков, Ю.Стовбчатий, В.Ткаченко, А.Родак, Ю.Івахно(Ю.Овсянніков), І.Лохман, А.Войцех, Б.Волошин, Ю.Лазебнов.

В.Чепіль
(«Яготинські вісті» від 24 жовтня 1998 року)

10 ТУР

УФЕІ, Ірпінь – «Рось» Богуслав –
«Колос» Бориспіль – «Аякс» Ксаверівка – 3:3
ГАЯН, Переяслав-Хмельницький – «Рось» Біла Церква –
«Борисфен» Щасливе – «Блискавка» Баришівка – 0:3(тех.поразка)
ФК «Вишневе» – «Прапор» - 1:2

Як ми і передбачали, після матчу з фастівським «Рефрижератором» «Прапор» знову почав набирати обертів. В останній день жовтня наші земляки в гостях перемогли команду ФК «Вишневе».
Хоча погода була не зовсім футбольною – вітер, прохолодно, а газон футбольного поля скоріше нагадував пасовисько для худоби, це не вплинуло на внутрішній настрій гравців «Прапора». Всі були готові до самовідданої боротьби – це показала і розминка, на яку яготинці вийшли за 30 хвилин до початку гри, і всі без винятку активно готувались до матчу за індивідуальними завданнями.
Перший тайм наші грали проти вітру. Після 15 хвилин загалом рівної боротьби під час однієї з атак господарів захисник «Прапора» І.Гордієнко зіграв у своєму штрафному майданчику рукою, і господарі з пенальті відкрили рахунок.
Ось тут і дав себе знати характер команди і її настрій на матч. Повів яготинців уперед Ю.Стовбчатий. Решту першого тайму наші демонстрували гру вищого гатунку у виконанні колективу однодумців. 28 хвилина – комбінація Ю.Івахно-Ю.Лазебнов-Б.Волошин - м`яч проходить поруч зі стійкою; 30 хвилина – Б.Волошин находить пасом Ю.Лазебнова, і той перекидає м`яч через воротаря господарів – 1:1; 32 хвилина – Ю.Лазебнов і А.Родак удвох опиняються перед порожніми воротами, але останній б`є вище з 5-ти метрів; 34 хвилина – Ю.Івахно б`є метрів з 18-ти - м`яч, ковзнувши по поперечині, йде вище воріт; 39 хвилина – Ю.Лазебнов атакує захисника господарів, той помиляється – і наші вже попереду – 2:1; 43 хвилина – капітан «Прапора» Б.Волошин виводить Ю.Лазебнова на удар, але той не влучає у ворота з близької відстані.
Початок другого тайму був позначений деякою перевагою господарів. За 15 хвилин вишневці мали дві слушні нагоди забити гол «Прапору». На 71-й хвилині демонструє холоднокровність воротар «Прапора» С.Старовойтенко і змушує нападника суперника помилитись.
Кінцівка гри пройшла під диктовку «Прапора», який мав декілька слушних моментів, аби збільшити рахунок, але все так і скінчилось – 2:1.
«Прапор» виступав у такому складі: С.Старовойтенко, В.Осьмак, Ю.Яковець, І.Гордієнко, В.Пономаренко(І.Сирчин), Ю.Стовбчатий, А.Родак, Ю.Івахно, В.Ткаченко, Б.Волошин, Ю.Лазебнов.
Заслужена перемога «Прапора» дає нашій команді шанси, за умови успішного виступу в останніх матчах першого кола піднятись на другу сходинку в турнірній таблиці.

Про перебіг другого кола чемпіонату ви можете прочитати наступного тижня.