Минулого тижня ВР прийняла закон України «Про особливості забезпечення відкритості, прозорості та демократичності виборів народних депутатів 28 жовтня 2012 року» (№10681). Його” родзинкою” є встановлення web-камер на всіх виборчих дільницях. І це притому, що навіть в нашій столичній області інтернет є не скрізь. А в нашому районі з цим точно біда, особливо у селах, там лише діалап . Тож цікао, як при такому з’єднанні працюватиме камера? Тому цей Закон нічого особливого не дає. А ухвалення Закону є невдалою спробою скопіювати закордонний досвід (перш за все Російський) із забезпечення прозорості і відкритості виборчого процесу. Запропонована законом модель відеоспостереження на виборчих дільницях не зможе стати серйозною перепоною для вчинення правопорушень та запобігти фальсифікаціям під час парламентських виборів. Підставою для таких висновків стали як неконкретність закону, так і технічні параметри запропонованої системи відеоспостереження. І ми говоримо це, як фахівці, що займалися встановленням подібних систем спостереження. Так, запропоновані для відеозапису і трансляції веб-камери за технічними параметрами не дозволяють вести повноцінне відеоспостереження, а модель передачі та збереження інформації не дає можливості досягнути цілей, виконання яких повинен забезпечити закон. Крім того, значною проблемою , як ми вже сказали, стане Інтернет-зв’язок, який за 4 місяці до виборів досить важко провести на всі звичайні виборчі дільниці, включно з сільською місцевістю. Занепокоєння викликають непослідовність та нечіткість таких норм закону: не визначає де саме у приміщенні виборчої дільниці потрібно розмістити веб-камери і що саме вони повинні фіксувати; замість здійснення прямої (он-лайн) відео-трансляції закон говорить лише про передачу зображень із виборчих дільниць; під час підрахунку голосів трансляція не передбачається взагалі; вимога щодо застосування відеоспостереження не поширюється на окружні виборчі комісії; відсутні юридичні наслідки відеоспостереження, тобто, невідомо чи стане доказовою базою запис з веб-камер, якщо матимуть місце серйозні порушення. Наведені вище технічні недоліки та недосконалість самої моделі системи відеоспостереження не дозволяють говорити про можливість використання запропонованої системи відеоспостереження для запобігання правопорушень та фальсифікацій. За умов відсутності чітко прописаних параметрів застосування відеоспостереження, закон може стати інструментом маніпуляції громадською думкою та формальною підставою для ігнорування порушень виборчого законодавства не зафіксованих веб-камерами. Викликає занепокоєння й спосіб зміни виборчих правил, адже систему відеоспостереження на виборах запровадили через ухвалення спеціального окремого закону, а не через внесення змін у Закон України «Про вибори народних депутатів України». Крім того, закон №10681 провокує значні корупційні ризики, оскільки скасовано тендерні процедури для закупівлі відповідних товарів та послуг. Також відсутнє будь-яке економічне обґрунтування доцільності фінансових витрат (майже 1 млрд грн) на впровадження цієї новації, що не співмірно з їх практичною користю для забезпечення демократичних стандартів виборів. Серйозним недоліком цього закону є його ухвалення без проведення широких консультацій із технічними спеціалістами та експертами з питань спостереження за виборами, що могло значно б вдосконалити такі виборчі новації. Підтвердженням цих позицій є й фаховий висновок до законопроекту №10681 підготовлений Головним науково-експертним управлінням Верховної Ради України (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_2?id=&pf3516=10681&skl=7), в якому депутатам рекомендували цей законопроект відхилити.
|