 У смутні часи, які нині переживає Україна, коли знецінюються віра, взаємоповага, любов до ближнього, коли людське здоров’я і навіть саме життя важать дуже мало чи не важать взагалі, що залишається, чим жити такій невпевненій у вічних цінностях душі, на що молитися, на що надіятись…
Думаєте, що відповіді немає, ні, помиляєтесь, вона є: треба вірити у людей. 27 січня трапилася надзвичайна подія у родині Руцької Наталії Вікторівни, напевне, усі чули завивання пожежних машин, які мчали рятувати будинок по Достоєвського , 3. За десять хвилин після виклику хлопці із першого відділення 28-ДПРЧ Яготинського району прибули до місця (і це при тому, що водії транспортних засобів не поступалися дорогою спецмашині з увімкненими проблисковими маячками та сиреною як цього вимагають від них правила дорожнього руху).Вогняні язики нещадно злизували любовно облаштовані кімнати і шаленіли із ще більшою силою, тому рятівники викликали підкріплення і вже двома машинами за годину приборкали полум’я.
Вигоріли практично усі вікна, постраждало перекриття стелі, все наповнилося кіптявою, у дім прийшла біда. Вдруге за останні тижні подумки хочеться подякувати рятувальникам( після подій із порятунком людини на озері Супій), а чому подумки, може треба дякувати на весь голос, щоб звичайні люди, для яких є професією рятувати когось, не тільки знали, але і чули слова подяки.
Спасибі вам, хлопці, за справжню чоловічу роботу, за врятовані життя, за те, що стоїте на їх сторожі, що ризикуєте своїм заради чужого, спасибі вам, від усіх яготинців.
Перша половина справи зроблена, але велика родина мама, тато та троє діточок залишилися без дому, тимчасовий прихисток знайшли у будинку бабусі. Уже у перші години після трагедії голова адміністрації В.П.Семеняка розпорядився і до кінця дня родині були завезені ліжка ( допомогла у підвезенні міська рада), залучені усі резерви, щоб до родини потрапили речі першої необхідності, а наступного дня разом із головою районної організації Червоного Хреста, очільник району уже оглядав дивом уцілілий будинок. Шкоди пожежа наробила значної, але пусткою дім зовсім не виглядав. У кожному найменшому закутку снували люди. Хтось виносив сміття, хтось зривав пошкоджену підлогу, хлопці під самим дахом знімали обгорілі дошки. Жінки різного віку здирали задимлену штукатурку зі стін, виносили рештки згорілого майна. Відразу здавалося, що дім на очах змінювався під потужним натиском роботящих людських рук. Та воно так і було. На запитання голови адміністрації: «Хто ви, родичі, сусіди?» Відповідь була: «Брати і сестри». Релігійна громада свідків Єгови майже у повному складі прийшла на допомогу родині. Другий за останні дні приклад єднання , коли чужа біда сприймається, як власна. І якщо для влади це річ звична, і обов’язкова – допомагати людям у скруті, то для усіх цих людей це покликання душі. «Коли бачиш таку єдинодушність і взаємовиручку хочеться допомагати всім, чим можна. Я переконаний, що осторонь не залишаться і інші жителі Яготина»,- сказав Володимир Павлович. Тут же прийнято рішення зустрітися із підприємцями, які займаються встановленням металопластикових вікон(вікна у садибі потрібні насамперед), щоб домовитись про благодійну участь у придбанні 8 вікон, а встановити їх дружна громада обіцяє самотужки.
Прощаючись гості вручили постільну білизну, ковдри, рушники, подушки, миючі засоби і пообіцяли допомогу у придбанні вікон.
Голова райдержадміністрації закликає всіх, хто може допомогти постраждалій родині, перерахувати кошти на рахунок 5167490014186630 у філії Ощадбанку на прізвище Руцької Наталії Вікторівни.
Єднаймося, бо ми одна велика родина – яготинці і нехай Бог береже нас від війни, стихійного лиха і втрати близьких.
|
