 Минуло 23 роки з моменту проголошення Незалежності. Німими вустами усі ці роки ми співали Гімн України, бо знали, що під ширмою вільної держави приховується театр маріонеток. 23 роки ми блукали в пітьмі, одурманені казками політичних євнухів, шулерів вищої гільдії, які жирували на народному горі, танцюючи на кладовищах "вільних” рабів.Проте лише зараз усі, чиї серце і розум не затуманені ні владою, ні грішми, хто здатен тверезо мислити, у жилах яких іще пульсують залишки козацької (не плутати з казацькою) крові, співають Гімн України, слова якого наповнені глибоким змістом. Лише тепер він є справжнім Славенем, і, головне, що його підхопили дужі молоді голоси. Поки дорослі витравлювали із себе залишки тоталітарної плісняви, виросло нове покоління, Вільне покоління, яке не хоче жити по-старому. І його не розженеш БТРами, не закидаєш гранатами, не закуєш у кайдани.Крізь кіптяву Майдану зійшло сонце Вільної України. І це не запах горілої гуми – це ладан від нечистої сили у погонах. Бо честь мундира зникає, коли цілишся у працівників Червоного Хреста, у журналістів, у жінок, коли цілишся в очі, коли б’єш лежачого, коли добиваєш пораненого. Вічне прокляття чекає на того, хто заніс руку на свій народ.Ми схиляємо голови перед пам’яттю тих, хто мав мужність померти вільним. Їхня кров не дає нам можливості відступу. Зі скорботою, але з вірою в Бога, в народ, в Україну!
Слава Україні!
Героям слава!
Голова районної організації ВО "Батьківщина” Е.М. Каграманов
|
