 В рамках олімпійського тижня у навчальних закладах Яготинщини відбулося чимало цікавих спортивно-масових заходів, але, мабуть, все-таки найяскравішим був сеанс одночасної гри в шахи, коли юні шахісти міських шкіл виступили проти команди районного керівництва.
На свято першого дзвоника 1 вересня школи району отримали в подарунок 125 шахових комплектів. І найголовніше те, що дітей не просто порадували цим подарунком, а ще й стимулювали їх до гри.
У шаховому турнірі взяли участь голова райдержадміністрації Володимир Семеняка, заступник голови РДА Олег Степанович Форостяний і шаховий король Яготина - начальник міліції Борис Валерійович Писаренко, які, попри напружений графік роботи, знайшли час для захоплюючої зустрічі зі школярами.
Першою естафету прийняла «третя» школа, яка є лідером у всіх спортивних змаганнях. Гостей привітали директор школи Світлана Олексіївна Комаренко, завучі та вчителі фізичного виховання.
Учні спочатку навіть дещо розгубилися, коли зустрілися з такими поважними суперниками - керівництвом району та начальником міліції, але потім, під час щирого і невимушеного спілкування і під час самої гри діти сповна виявили свою безпосередність і розумові здібності.
В. П. Семеняка тепло привітав школярів. За його словами , треба грати не лише у футбол та інші популярні види спорту, але й у шахи, бо це найінтелектуальніша гра, яка добре розвиває розумові здібності, тактику і стратегію (що, до речі, знадобиться і при вивченні точних наук, і під час вирішення будь-яких складних життєвих ситуацій).
А що відбувалося далі, просто неможливо переказати словами, бо особливу атмосферу гри треба було відчути, ставши її очевидцем. Це було наскільки незвичайно, небуденно і цікаво, що просто дух захоплювало. Уявіть собі – гросмейстер Яготина Б.В. Писаренко виступив проти шістнадцяти (!) учасників, серед яких були, крім учнів, теж сильні гравці - О.С. Форостяний та вчитель фізкультури В.В. Солодкий. Особливої гостроти гра набула через те, що діти змагалися з самим начальником міліції. Дехто з них навіть потихеньку перепитав на початку гри у своїх вчителів - чи можна вигравати? Їх запевнили, що вигравати треба! Поступово юні шахісти увійшли в азарт настільки, що змусили добряче попотіти Бориса Валерійовича і вистояли у двобої з ним три (!) години. Дехто пригадав, як під час сеансу одночасної гри у шахи під час минулорічного святкування Дня міста навіть деякі з дорослих досвідчених гравців програли начальнику міліції через десять хвилин. А тут аж через годину із команди школярів вибув перший гравець. Звичайно, слід віддати належне Б.В. Писаренку, який не відразу пішов у нищівний наступ і дав можливість кожному з шахістів сповна насолодитися грою і відчути свою значимість, як гравця. Насамкінець залишилися у строю шестеро найсильніших гравців – Дмитро Єрмоленко (11-А кл.), Сергій Білиця (11-В), Сергій Красний (9-Г), друзі-«нерозлийвода» Євген Франчук і Ярослав Шакун (7-Б) та Валерій Логвіненко (7-А). Слід віддати належне і сильній грі єдиної шахової королеви серед хлопців – Альоні Овчарик (11-Б). До речі, що стосується королеви - присутні уболівальниці були просто у захваті, коли дізналися про те, що королева є найсильнішою фігурою на шаховій дошці, може ходити куди завгодно і як заманеться, а король – дуже обмежений у своїх можливостях, бо не може ступити більше кроку, тобто лише на одну шахову клітину. (От якби ці правила – та у наше життя, чи не так, шановні жінки і дівчата? Отоді б чоловікам довелося б і нас із вами визнати королевами і відповідно до нас ставитися).
Гра завершилася перемогою Б.В. Писаренка, який не уступив її жодному із гравців (хоча, правда, такий шанс, можливо, був би у Сергія Білиці, який, на жаль, схибив, зробивши програшний хід).
Начальник міліції на прощання міцно потиснув руки своїм юним суперникам, кожному з них дав поради стосовно того, як грати, щоб не робити помилок, і сказав, витираючи піт та усміхаючись: Насамкінець учасники сеансу зійшлися на тому, що взимку учні візьмуть матч-реванш і знову зустрінуться з шаховим королем, добряче перед тим удосконаливши свою гру. А директор школи виявила сподівання на те, що в школі працюватиме шаховий гурток, де здібності дітей розвиватиме шаховий майстер та ентузіаст В.М. Фесан.
Не менш цікавими були поєдинки шахістів «першої» і «другої» шкіл (відповідно – 11 і 15 учасників) з О.С. Форостяним ( який, до речі, сильно грає не лише в шахи, а й у футбол, є незмінним капітаном команди й постійним учасником районних та обласних змагань). Отож гра була досить напруженою. У ЗОШ №1 (директор – В.М. Шльончик) обіграти Олега Степановича не вдалося нікому, але найдовше протрималися Євген Кобзін й Олександр Івахно (11-А кл.) та наймолодший учасник Вадим Попов (3-А).
І нарешті – ось вона, сенсація, та ще й яка! А трапилася вона у «другій» школі (директор – В.І. Чорноштан), де учні вибороли в О.С. Форостяного дві перемоги. Та й не дивно, бо, по-перше, Олег Степанович вже добряче втомився, відігравши аж у трьох школах, а, по-друге, його суперниками стали Дмитро Кушніров (9-Б кл.), у якого тато й мама – знані спортсмени, і (хто б ви думали?) його власний син Євген Форостяний (8-Б). Недарма ж він виріс у родині шахістів, де майстерно грає і тато, й дідусь! Це нагадує випадок, коли російський поет Василь Жуковський подарував юному Олександру Пушкіну свій портрет із написом «Переможцю-учню від переможеного вчителя». Може, й Женя Форостяний після цієї перемоги отримає від свого тата у подарунок набір шахів з таким написом?
Так тримати, юні шахісти! Бо попереду у вас ще багато змагань і перемог, і не тільки у спорті, а й у нелегкому, але такому цікавому, наче шахова гра, житті.
|
