 Досвідчені політики знають, що наступні вибори починаються на другий день після закінчення попередніх. Хто нехтує цим золотим правилом, потім дорого розплачується у буквальному розумінні цього слова. Вибори на яготинщині принесли декілька сюрпризів. Насамперед слід сказати, що Сергій Міщенко набрав набагато більше голосів, ніж йому пророкували. Друга несподіванка, що кандидат О. Мостіпан , під якого був ”заточений” адміністративний ресурс, не пройшов до парламенту. І ніякі вмовляння керівників району( читай агітація), ніякі висвітлення діяльності у підконтрольній пресі, ніякі дійсно добрі діла не дали йому змоги стати депутатом Верховної Ради. Навпаки – тиск породив спротив. Серед моїх знайомих більше десяти людей готові були віддати свої голоси за пана Мостіпана, який дійсно зробив багато для міста й району, але те, що людей ламали через коліно, і вважали що так і треба, зіграло свій злий жарт. Люди казали: якби нас не вважали за бидло та не вказували за кого голосувати – ми проголосували б за Мостіпана, а так…. У результаті Мостіпан не став депутатом, а керівництву області й району потрібно зробити певні висновки. Хоча Олександра Мостіпана рано списувати з рахунків. Адже він є депутатом обласної ради, і , якщо наступного разу залишиться мажоритарка, та якщо округ буде "нарізаний" по іншому у Мостіпана лишиться шанс спробувати свої сили ще раз. Але тут багато "якщо".
Третя несподіванка, що фаворит перегонів у червні-серпні цього року Кирило Поліщук набрав так мало голосів. Менше ніж партія, яка його висувала. А якщо взяти до уваги той факт, що і Вадима Кушнікова зняли на користь Поліщука – результат взагалі слабенький. Пан Поліщук або перегорів, або не знайшов своєї родзинки у цій виборчій кампанії. Адже свою кампанію він починав дуже сильно та впевнено. Несподівано високе місце посів Олег Бойко, на якого, спочатку схоже, ніхто не звертав серйозної уваги.
Фіаско очікувало на Юрія Черідніченка, якому дехто пророкував перемогу, та пана Ковалевича, якого на форумах називали ”вічний кандидат”. Мабуть, їм самим слід розібратися в тому, що сталося, бо, схоже, до голосів друзів і опонентів вони не прислуховуються.
А ще вибори запам’яталися брудними технологіями, використанням брендів партій, до яких фактично не належиш, ведення виборчої кампанії на негативі проти опонента, а не на позитиві за себе. Запам’ятається вона й низкою негативних матеріалів в нашій місцевій пресі, яка передруковує їх з преси сусіднього Борисполя.
Цієї кампанії кидалась у вічі явна непрохідність окремих кандидатів й одночасно їхня непомірна амбітність. Усіх невдах виборці наказали гривнею, зробивши політичний вибір на користь сильнішого.
Для багатьох було несподіванкою, що "Свобода" на наших теренах набрала більше голосів, ніж минулі рази й стала прямим конкурентам об’єднанню "Батьківщина". Це свідчить не лише про розчарування останньою на всеукраїнському рівні, а й неякісним керівним складом на місцях. З іншого боку, й керівні кадри "Свободи" на місцях бажають бути кращими, так що нинішню перемогу не слід списувати на свій рахунок, просто зростає радикалізація людей, яким набрид окупаційний режим Януковича.
Хто дивиться в майбутнє, зробить правильні висновки й вчитиметься на чужих помилках. Проте є категорія людей, які вперто йтимуть до влади, і їх ніщо не здатне зупинити. Це стосується не лише нашого виборчого округу.
Можемо сказати, що вже розпочалася виборча кампанія не лише президентська, якою більше переймаються в Києві, а насамперед до місцевих органів влади. На яготинщині засвітилися окремі кандидати в народні депутати, які в майбутньому можуть претендувати на місця в місцевих органах влади. Ось тільки чи зупинить їх думка, що вони набрали недостатньо голосів у цій виборчій кампанії, щоби претендувати на успіх в наступній? Втім, ще є час, аби перебудуватися, накопичити достатньо фінансів і підібрати потужні команди, націлені на перемогу.
Тут слід врахувати позицію Сергія Міщенка. Офіційно ставши народним депутатом України, він захоче мати на окрузі своїх людей у керівництві містами. Це нормальна практика, якщо врахувати, що можуть піти з державного бюджету чималі кошти, а також інвестиції. Краще розраховувати на порядність своїх, ніж постійно перевіряти чужих. Втім, тут усе залежатиме від громад населених пунктів округу. Обрання Міщенка народним депутатом України не означатиме автоматичної підтримки людьми кандидатів на міські голови, озвучені ним. Та й ці три роки до наступних виборів йому доведеться працювати з керівниками, з якими, можливо, він би не наважився піти в розвідку та які працювали на іншого. Але такими є суворі реалії життя, бо, як і обіцяв, має стати народним обранцем і для тих, хто голосував проти нього.
Якщо хтось думає, що часу до виборів до місцевих рад ще достатньо, то він глибоко помиляється. Якщо не робити щоденної чорнової роботи, то потім, як бідному студентові, ночі не вистачить для перемоги...
|
