15 травня чергова річниця з початку виведення Обмеженого контингенту радянських військ з Афганістану.14 квітня 1988 року представники Республіки Афганістан, Ісламської Республіки Пакистан, Радянського Союзу і Сполучених Штатів Америки підписали в Женеві угоду та інші документи щодо врегулювання ситуації в Афганістані. Передбачалося, що половину радянських військ буде виведено до 15 серпня 1988 року, а решту – протягом наступних дев’яти місяців. Гарантом виконання угоди виступили СРСР і США. На момент підписання Женевських домовленостей кількість радянських військ становила 100,3 тисяч осіб. Було визначено напрямки виведення військ: на заході – Кандагар – Шинданд – Кушка, на сході – маршрути з Газні, Гардеза, Джелалабада об’єднувалися в Кабулі й далі через перевал Саланг – Пулі-Хумрі – Термез. З 15 травня до 15 серпня 1988 року радянські війська було виведено з гарнізонів Джелалабада, Газні, Гардеза, Кандагара, Лашкаргаха, Файзабада, Кундуза – всього 50,2 тисячі (50% особового складу). Водночас бойові дії проти загонів опозиції не припинялися, хоча з початком виведення військ знизилась активність їхніх дій. Однак посилилась агітаційна робота опозиції у збройних силах Республіки Афганістан і серед службовців партійного і урядового апарату. Ця робота дала результат: у ряді провінцій відбувся перехід батальйонів афганської армії на бік незаконних військових формувань разом із бойовою технікою. Тому сьогодні в пам’ятний для «афганців» день, біля Яготинського меморіалу слави відбувся мітинг присвяченій цій даті. У ньому взяли участь: мешканці та гості міста, ветерани-афганці, представники влади. Мітинг розпочався з урочистої ходи ветеранів. Після до присутніх звернулись керівники району та голова спілки ветеранів інтернаціоналістів області. Всі виступаючі дякували ветеранам, акцентуючи увагу на тому, що ці люди захищали свою батьківщину. Правда чомусь не згадали про те, що солдати просто виконували наказ і їх не запитували. Ясно, що хлопці були гвинтиками у великій імперії і виконували забаганки політиків, та гинули за бездарних політиків. Для яких життя молодих людей –ніщо. Але якби там не було, добре що про цих героїчних людей пам’ятають. Щоб пам’ять була вічною власне і було встановлено стелу пам’яті. Яка приурочена всім воїнам інтернаціоналістам. Далі голова обласної спілки ветеранів-афганців, вручив пам’ятні нагороди другого та третього ступенів воїнам. Також нагороди отримали пан Семеняка В П, Дзюба Н М, та, як припускають, майбутній кандидат у депутати пан Мостіпан, який вніс значні кошти (орієнтовно 30 000 грн) на встановлення стели. Яку й відкрили сьогодні. Докладніше дивіться у відео від Яготин інфо.
15 травня чергова річниця з початку виведення Обмеженого контингенту радянських військ з Афганістану.14 квітня 1988 року представники Республіки Афганістан, Ісламської Республіки Пакистан, Радянського Союзу і Сполучених Штатів Америки підписали в Женеві угоду та інші документи щодо врегулювання ситуації в Афганістані. Передбачалося, що половину радянських військ буде виведено до 15 серпня 1988 року, а решту – протягом наступних дев’яти місяців. Гарантом виконання угоди виступили СРСР і США. На момент підписання Женевських домовленостей кількість радянських військ становила 100,3 тисяч осіб. Було визначено напрямки виведення військ: на заході – Кандагар – Шинданд – Кушка, на сході – маршрути з Газні, Гардеза, Джелалабада об’єднувалися в Кабулі й далі через перевал Саланг – Пулі-Хумрі – Термез. З 15 травня до 15 серпня 1988 року радянські війська було виведено з гарнізонів Джелалабада, Газні, Гардеза, Кандагара, Лашкаргаха, Файзабада, Кундуза – всього 50,2 тисячі (50% особового складу). Водночас бойові дії проти загонів опозиції не припинялися, хоча з початком виведення військ знизилась активність їхніх дій. Однак посилилась агітаційна робота опозиції у збройних силах Республіки Афганістан і серед службовців партійного і урядового апарату. Ця робота дала результат: у ряді провінцій відбувся перехід батальйонів афганської армії на бік незаконних військових формувань разом із бойовою технікою.
