 Свій перший у цьому році огляд подій почну з наших терен. Точніше з села Капустинці. Там, як ви певно знаєте, йде "розбір польотів” стосовно земельних паїв. Селянам попередні "інвестори” наобіцяли так багато що люди погодились на передачу своїх паїв до 2020 –го року. Спритники скупили все за копійки – а ось заробити захотіли мільйони….Тож тепер селяни звертаються за допомогою. Не хочу когось ображати, але часто-густо люди самі винні в багатьох своїх проблемах. Дивіться. Селяни ( і це не одна ж особа) укладали довгострокові угоди. Як написала районка ”мовби під гіпнозом”.Як це? Вони що зомбі? Требаж дивитися під чим підписуватись. Так і під смертельним вироком підписатись можна! …. Ясна річ, що людям не все вірно пояснили. Хоча це не значить, що треба кожного водити за руку і тикати пальцем. Звичайно такі ситуації не лише в наших селах Тож сталося як сталося. Тепер треба якось виходити з такої ситуації. Тобто:продовження ще буде.
Тепер про інше. Про питання, яке піднімалося вже разів сто. Вгадали? Я про транспорт. Таке враження, що перевізникам усе ”по барабану”. Скільки їм у міській раді не вичитуй, скільки не проси – результат нуль!! Як не було нормального сполучення в Яготині (як і із самим Яготином) так його і нема. Тільки за минулі тижні я, з маленькою дитинкою, 4 рази не попадала на маршрутку, яка є у розкладі. І це о шостій вечора. Що вже говорити про більш пізній час. Та в інших містах в такий час місто як мурашник (хто в магазин, хто за дітьми, хто на каток), а Яготин вимирає. Водії скаржаться, що пасажирів немає. Вірно. Який дурень попреться кудись, якщо він не зможе повернутися тоді, коли треба. Також учора рахувала скільки людей було в годину пік (автобус №4) - 48 чоловік. Та той рейс вже перекрив 3 рейси на перед. Тому нічого страшного, якщо поїздить порожнім. Адже за все заплатили. І нічого скіглити. Навіть коли є один пасажир, він клієнт і потребує обслуговування. А то, бачите, коли у вечірній час до комбікормового заводу є одна людина, то водій її не хоче везти, каже щоб брала таксі. Про таксі якось іншим разом напишу, бо то окрема тема, і там точно є про що писати. Не буду співати оду меру. Але вона певно має залізне терпіння. Я точно вже розігнала б всіх… Не скажу куди, бо редактор не пропустить. Додам лише, що у вечірні години багато творчих дітей повертаються із занять. Вони завжди займають високі місця у різних змаганнях, несуть славу про наше місто. Тому місто має подбати і про них.
Тепер про інше. А саме про закон, який забороняє куріння в громадських місцях. Складається враження, що він спрямований не проти куріння, а проти курців. А таких, між іншим, 10 мільйонів – 25 відсотків населення країни. Наслідки заходів по боротьбі з курінням в українських реаліях можна легко передбачити. Почнемо, з підвищення цін. Щось подібне ми вже переживали в 1998 р, коли пачка пристойних сигарет, що коштувала 3 грн, раптом стала коштувати 10. І що? Хтось кинув? Нічого подібного. Просто всі, хто курив "Мальборо" і "Кемел" перейшли на паршиве "Монте-Карло", від якого чорнів язик і душив кашель. Як сказав один мій колега, "смак цих сигарет нагадує мені дверну ручку, яку я в дитинстві лизнув на морозі". Тож він плювався, лаявся, але все одно курив цю погань. Чому? Та тому що курець - людина залежна. Про що автори закону не подумали взагалі.
Збільшення акцизного податку - це, звичайно, добре. Але й тільки. В іншому це призведе до споживання сигарет більш дешевих і відповідно, ще більш шкідливих – це по-перше. До появи нелегального ринку збуту – по-друге. Ну, і до нового сплеску соціальної напруги – це по-третє. Вартість пачки сигарет планується довести до мінімального європейського рівня. А ось підняти рівень зарплат до то тих же показників чомусь не обіцяють. Ну про горе-чудо Королевську я мовчу. Для порівняння - пачка сигарет в Фінляндії коштує 3-4 євро. Так само буде незабаром і в Україні. Але у фінів середня зарплата по країні становить 2940 євро, а у нас – 150-200. Відчуйте різницю.
Загрозливі написи і картинки. Написи у нас вже є, картинки очікуються. Просто до шкоди від куріння додається легкий невроз. Так що це не працює. Окрім того, психологи стверджують, що подібні "страшилки" часто викликають зворотну реакцію: "нас лякають, а нам не страшно". Особливо це актуально для підлітків. У цьому віці дух протиріччя особливо сильний. А бажання здаватися безстрашним і "крутим" куди більше, ніж здорового глузду. Знаю по собі. Адже коли йдеш із подругами і куриш….відчуваєш себе якоюсь англійською леді.
Ще про підлітків. Взагалі у нас заборонено продаж тютюнових виробів особам, котрі молодші 18-ти років. Звідки ж вони беруться у дівчаток і хлопчики, що димлять у нас в дворі під пивко, яке, до речі, їм теж заборонено продавати? Що ще? Повна заборона на куріння в громадських місцях. Справа хороша - некурящі не повинні страждати від шкідливої звички. Але, чорт забери, курці теж страждати не повинні. А заборона на куріння в поїздах - інакше як знущанням не назвеш. Повторюся ще раз - курець людина залежна. І відсутність "улюбленого" допінгу довгий час викликає у нього фізичне страждання. Мені, до речі, доводилося їздити в європейських поїздах, де куріння заборонено як у вагонах, так і на перонах. І що роблять люди? Правильно - вони курять в туалетах. Від цього стало краще некурящим? Обладнати місця для куріння не так вже складно. Але знову ж - простіше заборонити. На моє глибоке переконання, боротися з тими, хто вже курить давно - практично марно. Заборони їх не зупинять. Така людина або коли-небудь кине тільки тому, що сам цього захоче, або буде вишукувати способи і далі насолоджуватися своєю поганою звичкою. Єдине, що можна зробити - забезпечити доступність медичної допомоги тим, хто вирішив від неї позбавитися. Наприклад, відкрити мережу безкоштовних реабілітаційних центрів, у кілька раз знизити вартість медикаментів, що допомагають подолати нікотинову залежність і т.д. Але про це в законопроекті немає ні слова.
Але все ж головне - захистити від куріння тих, хто ще не взявся за цигарку. І тут сама дієва міра - повна заборона реклами тютюнових виробів. За статистикою, більше 80% молодих людей у віці від 15 до 24 років почали палити під впливом реклами. Новий закон і далі можна розбирати по пунктах. Але результат буде той же - корисних і ефективних заходів у ньому передбачено небагато. Я як реалістка, реальної турботи про моє здоров'я чомусь не бачу. Зате чітко бачу бажання отримати додаткові кошти до бюджету. Бачу бажання "прогнутися" перед ЄС і бути святішим Папи Римського. Я вже писала, що в Україні це не реально. Хотілося побачити, як наприклад, на зупинці ”каштани” до когось підійде свідомий громадянин, чи просто зануда, та й скаже щоб той викинув цигарку…..Уявляєте що буде…..Отож і я про те. Звичайно боротися з курінням треба, але не такими методами…Хоча в нас завжди все через….Ой знову промовчу, бо не пропустить цензура.
Наталя Дилова
|
