 Ну все! Наче минулося. Вибори закінчилися і, якщо не враховувати перших днів підрахунку голосів , в нашому окрузі все більш-менш спокійно. Тьху-тьху. Тобто до "славних" п'яти округів нам далеко. І це плюс. Хоча якби не свободівці та "зв'язки" нового депутата (пан посол та друзі допомогли) - моглиб мати серіал не гірший від "Засуха не здається", бо пан-губернатор своїх хоч і не здає, але на конфлікт не пішов. Та й влада на місцях не дуже старалась. Нє ну я про яготинську мовчу. Наші "попрацювали", тому й результат Мостіпан на яготинщині має хороший. А ось Згурівка, переяславщина не "дотягли". А місто Бориспіль з районом на пару взагалі дали Мостіпану лише п'яте місце. Там його результат тільки 5%. Це навіть менше ніж обіцяні соціологами 8%. Ви випадково не чули:керівника Бориспільщини ще не зняли? Хоча те, що О Мостіпан програє вибори було ясно з самого початку. Адже в соціологів, та політологів був не гласний лозунг: хто виграє Бориспіоь - виграє округ. Як у воду дивились. Тепер цікаво, як буде працювати наш обраний депутат. І чи, не дай Боже, не стане він "тушкою", бо голосування за Пшонку вселяє побоювання. Цікаво і те, як працюватиме наш керівник району з тим на кого "не ставив". Хотіла закінчити про вибори, але не стримаюсь від ще одного. Мені цікаво, що тепер писатимуть писаки, які в соціальних мережах "рвали" за чесну чуйну людину...ну ви зрозуміли про що я. Бо перед виборами в Борисполі коли пан Кличко вивів на сцену Кирила Поліщука народ почав таке скандувати, що і ворогу не побажаєш. Тож вже й сам боксер зрозумів, хто є хто.
Ось тепер про вибори, які пан "попєрєднік-кровосіся" назвав самими чесними та прозорими, поки все.
Тепер поговоримо про бізнес на безробітних, тобто про так звані центри зайнятості. Які є одними із "заповідників" корупції.
По всiй Українi впродовж останнiх рокiв набудовано немало новiсiньких центрiв зайнятостi, один вiд одного кращий. Не центри допомоги безробiтним, а шедеври архiтектури i дизайну. Куди там iноземним. Знаю це з розповіді знайомих, які працюють за кордоном . Одна людина влiтку минулого року побувала на бiржi працi (по-нiмецьки "Арбайтсамт") у мiстi Людвiгсбург, що бiля Штутгарта. Займає кiлька кiмнат на другому поверсi звичайного чотириповерхового будинку. Працюють там 16 осiб, обслуговують майже 200-тисячне мiсто та ще з численними околицями: пропонують вакансiї, нараховують допомогу безробiтним, ведуть вкрай обмежений облiк -- жодної зайвої писанини i бюрократизму. Для порiвняння: 28 працiвникiв нашого середньостатичного райцентру зайнятостi обслуговують район з населенням, що в 4 рази менше, нiж у Людвiгсбурзi з околицями! Ось приклади маразматизму українських центрiв зайнятостi. У централiзованому порядку усi центри зайнятостi України отримали подiуми для ведення роз'яснювальної роботи серед населення про законодавство щодо соцiального захисту вiд безробiття. Подiум являє собою конструкцiю, яка складається iз розбiрного каркаса iз труб, шнурiв, настилу iз грубої фанери та прогумованого брезентового тенту темно-синього кольору. Це така собi мiнi-концертна сцена iз накриттям вiд негоди агiтатора - гiдна цiна такого агiтацiйно-пропагандистського дива щонайбiльше три тисячi гривень. Але на облiку стоїть його справжня вартiсть - 23 тис. 805 грн. Помножте цю суму на 624 (кiлькiсть районних i мiських центрiв зайнятостi), i вийде солiдна сума - 15 млн. грн., тобто вартiсть будiвництва дитячого садка.
А тепер поставимо просте запитання: "Хто в якомусь українському селi бачив цю мiнi-концертну сцену i слухав з неї лекцiї про боротьбу з безробiттям?" Ясно, що такого нiде не було, бо скрiзь є примiщення, у яких при потребi можна зiбрати людей. Навiщо ж громiздкi сцени? Дурня в кубi. Але на такiй дурнi хтось "Бентлi" купує. Ще приклади. Для усiх працiвникiв центрiв зайнятостi України на зiбранi з пiдприємств та працiвникiв коштiв Фонду, пошили лiтню i зимову форми. У середньому центрi зайнятостi зберiгається 56 комплектiв. I так по всiй Українi. Запитання: "Хто бачив будь-де хоча б одного працiвника центру зайнятостi у мишачого кольору формi?". Нiде i нiхто, бо ця форма мало того, що має огидний вигляд, ще й пошита, як для городнiх опудал. Для довiдки: у районних i мiських центрах зайнятостi України працює 16 тисяч осiб, тобто вони в централiзованому порядку отримали 16 тисяч лiтнiх i зимових комплектiв нiкому не потрiбного одягу. Та це ж двi дивiзiї можна було обмундирувати!
А ось зовсiм свiжий приклад. З минулого року районнi центри зайнятостi почали отримувати так званi профорiєнтацiйнi термiнали. Вони являють собою комп'ютерний пристрiй iз рiзноманiтною iнформацiєю про наявнi у свiтi професiї. Вартiсть такої iграшки - 24 тис. 708 грн. Це без встановлення, обслуговування та страхування! Якби хто запитав вчителiв: "Що їм у школi бiльше потрiбне: профтермiнал чи замiсть нього 10 комп'ютерiв з iнтернетом, де все можна прочитати про професiї?
Чим же вони зайнятi та яка користь вiд їхньої роботи
А якi витрати йдуть на офiси наших чиновникiв, що займаються безробiттям! Численнi офiси пожирають мiльйони гривень. Ось як зазначає у документах ревiзор, районний центр зайнятостi (РЦЗ) на львівщині, мiг би зекономити 45 706 грн., якби увiв у штатний розпис двi прибиральницi, а не використовував для прибирання ТзОВ "Лев". Вартiсть рiчного прибирання - 95 661 грн. За пiдрахунками ревiзора КРУ, половина переказаної суми осiла на рахунку ТзОВ.
I так виглядають справи з усiма районними, мiськими та обласним центрами зайнятостi областi та усiєї України. Якщо помножити на 34 (кiлькiсть центрiв середньостатистичної областi), то сума зайвих видаткiв становитиме понад два мiльйони гривень. А тепер порахуйте, скiльки грошей йде на такий дивний спосiб "прибирання" по всiй Українi - пiвсотнi мiльйонiв! I головне - все так, як належить, законно.
Страхова компанiя "Iнтер Гарант" уклала договiр iз районним центром зайнятостi на страхування примiщень, меблiв, оргтехнiки на суму 99,7 тисячi грн. Дуже цiкаво, що серед перелiку видiв потенцiйних небезпек вiд сил природи один РЦЗ застрахований вiд "ураганiв, землетрусiв, просадки грунту, повенi, гiрського обвалу i навiть вiд сходження снiгових лавин". I це в мiсцевостi, де таких явищ зроду-вiку не було. Але страхують. Таке ж страхування здiйснюється всiма центрами зайнятостi усiєї України вже понад десять рокiв.
Це десятки мiльйонiв гривень!
У допитливого читача, як і в мене, може виникнути запитання: чому бiльшiсть "послуг" коштує 99 тисяч гривень? Вiдповiдаю - iз суми вiд 100 тисяч гривень i вище, згiдно iз законом, потрiбно проводити тендер, тобто конкурс, а так можна укласти угоду з ким потрiбно. Усi угоди укладаються на пряму усну вказiвку керiвництва обласного центру зайнятостi. Схему розтягування коштiв Фонду загальнообов'язкового державного соцiального страхування через районнi центри зайнятостi придумали в Києвi та доручили її втiлювати обласним керiвникам.
У помпезних палациках пiд гучними назвами "Центр зайнятостi" працює по кiлька десяткiв людей. Але хто ставив просте запитання: "Чим же вони зайнятi i яка користь вiд їхньої роботи?". Якихось важелiв впливу на зменшення рiвня безробiття та створення нових робочих мiсць служба зайнятостi не має. Основнi функцiї будь-якого мiського чи районного центру зайнятостi виписанi з дивовижною бюрократичною казуїстикою: "добирає персонал, надає послуги на ринку працi, регулює рiвень зайнятостi, сприяє працевлаштуванню, здiйснює професiйну орiєнтацiю та професiйне навчання" i т.д. Реальна ж робота iз безробiтними будь-якого мiського чи районного центру зайнятостi полягає у веденнi їх облiку та виплатi їм допомоги через безробiття.
Але ж чим займаються десятки людей у центрах зайнятостi? Пишуть абсолютно непотрiбнi папери, якi читають лише в обласних центрах зайнятостi. Рахуємо: один районний чи мiський центр зайнятостi використовує 1115 пачок паперу по 2,85 кг, отже - 3 тонни 677 кг! Помножте цi тонни i суми на 624 такi в Українi, i ви матимете реальнi цифри масштабу небаченої у нормальному суспiльствi бюрократiї. Лише ручок на один рiк районний центр зайнятостi отримав 1500! I це на 28 працiвникiв. Але справа тут лежить не так у площинi бюрократiї, як у сферi безсоромного бiзнесу на безробiттi. Цiна однiєї пачки паперу А-4, яку гуртом у 2011 роцi отримали центри зайнятостi, становить 49,76 грн. Таку цiну в роздрiбнiй торгiвлi годi знайти - там така ж пачка коштувала 25 - 30 грн, а на гуртових базах - вiд 15 до 22 грн. Тобто "навар" становив не менше як 100%! Змiни у системi Державного центру зайнятостi назрiли вже давно. Ця структура не може залишатись годiвницею для нечестивцiв. Бо там нашi грошi.
Такі ось справи. І так у кожному міністерстві та відомстві.
Ну і віршик на десерт.
Широка страна моя родная,
Много в ней озер, полей и рек,
Я такой другой страны не знаю
Президент которой бывший зек
|
... Візьму хоть 1000 пачок, хоть вагон, хоч самоліт...
