 Що не кажіть, а зима – гарна пора! Де би людина не жила, але ця пора року запам’ятовується відповідно до місця проживання. Скажімо, якщо ви у грудні жодного разу не зламали собі руку чи ногу у якомусь слизькому яготинському дворі, чи тротуарі, то ваш лікар зустрічав Новий рік без шампанського і яготинської ковбаси. А якщо не відчините колядникам двері або замість паперових грошей дасте звично копійки (або як у давнину – пару пампухів), то начувайтеся: серед ночі у вікно може залетіти сніжка з кам’яною начинкою.
Україна – особлива країна! Таке може бути тільки у нас! Наприклад, всі грошові мішки вважають, що наша країна, та з її працьовитим людом, та з отими чорноземами і сприятливим кліматом є найспокусливішою для інвестицій. Тільки на відміну від іноземних панів українські інвестори за останню сотню років зовсім не змінилися: спочатку все розікрали, а потім з украдених мільярдів вкладають інвестиції. А народ тим крихтам радіє! У нього крадуть, а він дякує! Ось чому взимку снігурі після президента Кравчука до нас не хочуть прилітати.
Характерні містам порядки є і в Яготині. Якщо у вашому крані тече страшна іржава водаі а ви чекаєте що ось-ось потече чистенька, то...... даремно дзвонити у яготинводоканал – у них там завжди одна й та сама відповідь:не було світла й не працювали насоси. Охоче вірю! Але хто поверне людям гроші за намотані лічильником куби води?
Якщо вас обматюкав нахаба серед вулиці чи шофер маршрутки – йому за це нічого не буде. Просто яготинська ( і не лише) міліція не здогадується, що зобов’язана за таке штрафувати. А знаєте, в яких двох місцях у Яготині не матюкаються? Вгадали – у церкві і на сайті "Яготин Інфо". Знаєте, що спільного у них є? І в церкву, і на сайт щодня заходить купа людей, які почуваються тут вільними.
Чи здогадуєтесь, чому в Яготині маршрутки їздять найгірше в Україні? А тому, що Яготин завжди славився чимось: то птахофабрикою то цукрозаводом, то про нього завжди ширилася ще якась слава (завод, церква...) Тому тепер, коли всього того вже нема, але будь-якою ціною треба бодай якось ”втримати першість” в країні, яготинськіі маршрутки стали ”найефективнішим атрибутом міста”, про який говорять всі хто відвідує наше місто. Вже мовчу про місцевих мешканців. Особливо хвороба з транспортом прогресує у святкові дні. Згадаймо день незалежності, чи ось свіжий приклад перший день нового року. Пасажири що їхали з гостей, чи у гості , штурмом брали залишки транспорту.
Не менш проблем виникає і зі сміттям. Якого в місті хоча й стало набагато менше, але всетаки є окремі ”шедеври” Однак треба бути оптимістом. Треба вірити, що все-таки буде колись збудований сміттєпереробний завод, або сортувальна лінія для Яготина, і цей бізнес стане прибутковим.
Ніколи не сумуйте, якщо на зимові свята з неба не випало багато снігу. Просто ми його експортували щедро, як продукти за Союзу – братньому народу. Треба на майбутнє дивитися тільки з кращого боку. Недаремно індіанець з племені майя намалював у календарі пророцтво про кінець світу – він заклав для нащадків вміння жартувати і розігрувати, мовляв, усміхайтеся, браття, життя продовжується, і про погане нема чого думати. І я так кажу: привітаймо один одного з Новим роком та Різдвом Христовим. Будь-якою ціною, як би тяжко нам не було, все одно не втрачаймо надію і подбаймо про ближнього свого усім, чим можемо: добрим словом, жменею цукерок чи пампухами і чаєм на таці, милостинею і доброзичливістю – усім тим, що є у нашій християнській душі. Допоможіть ліками чи реальною допомогою тому, хто цього зараз дуже потребує. Відвідайте самотніх або запросіть їх відсвяткувати свято разом – яка ж то щаслива хвилина буде у їхньому житті! Цурайтеся зла, заздрощів, лукавства, обжерства і п’янства, ігрового азарту, ревнощів у шлюбі, грошолюбства та перелюбу, ідолопоклонства, ненависті і помсти – все це згубні витівки Лукавого. Залиште їх за дверима року, що минув.
|
