Надію Василівну Гету на яготинщині знають давно. Останні роки вона є депутатом районної ради. Хтось її підтримує, інші критикують…….. Але не зважаючи на різні обставини пані Надія все одно продовжує робити свою роботу, та черговий раз йде у депутати районної ради від Президентської сили в місті Яготин по виборчому окрузі № 13 (мікрорайон дитячого садка "Волошка". Оскільки Надія Василівна досить активний депутат, завжди має свою позицію і її відстоює, ми зустрілись з пані Надією та поставили кілька питань.
- Почнемо з простого питання. Чому ви знову йдете в депутати?
- Відповідь така ж проста : щоб виконувати свою програму і свої обов’язки.
У своїй передвиборчій програмі я наголошувала й наголошую, що буду сумлінно виконувати свої депутатські функції. Чому я наголошую саме на цьому? Всі ми знаємо як працювала остання каденція депутатів районної ради. Багато обранців взагалі не відвідували ні сесій, ні засідань комісій. Складалося враження, що коли партіям потрібно, то депутати приходили й голосували, а коли ні, то обранці про свої обов’язки забували. А відвідувати сесії, комісії, і вирішення питань, проблем людей – основний обов’язок депутата. А якщо ці депутати не виконують своїх функцій – значить вони були пролобійовані певними політичними силами. І це погано, бо не приймається бюджет, не вирішуються соціальні та інші питання району. А це люди, це їх питання, які вони делегували своїм обранцям.
Я, як депутат районної ради , відвідувала і сесії і засідання депутатських комісій. І не лише своїх. Робитиму це й далі.
Я й далі відстоюватиму свої принципові позиції, як робила це до тепер. Якщо я з чимось не згодна, то завжди кажу, чому. І голосую відповідно. Одним з прикладів є моя позиція по голові районної ради. Коли постало питання про його звільнення, я була єдиним депутатом, який проголосував проти такого рішення. Я вважала, якщо раніше ми зібрались і підтримали його на посаду, то маємо дати людині шанс проявити себе, адже було видно, що людина працює, старається, щиро прагне вирішення питань, працює для району.
І ще. У своїй біографій, я зазначила, що йшла від села Червоне. Після обрання мене депутатом райради відразу поїхала в село, після цього їздила туди регулярно: допомагала у забезпеченні сім’ям одягом, коштами, возила подарунки ветеранам, була в школі на всіх святах (перший, і останній дзвоник, дні вчителя,День села - дарувала пам’ятні книги і т д) . Важливим моїм кроком був перший внесок на будівництво нашої української церкви. На жаль роботи йдуть повільно, бо, як мені пояснили, йде етап проектної документації. Я хотіла, щоб моя присутність була не тільки помітною, а щоб я там була і працювала для людей. За моєю допомогою було вирішено питання освітлення школи, відновлення регулярного автобусного сполучення з селом . Крім того жоден депутатський запит від людей не залишився без уваги. Таким чином в мене налагодилась співпраця з громадою села, люди мене знають. І коли я йшла другий раз, то виграла відразу, бо люди знали мене і бачили мої вчинки. Тож розставатись з цими щирими людьми менi безкiнечно жаль, але коли я дiзналась, що вiд цього села балотуться керівник господарства – відразу зняла свою кандидатуру – моя позиція така, що люди мають підтримати свого керівника i негоже створювати нездорову конкуренцію.
Я не раз звітувалась на сторінках преси про дію започаткованої мною програми “Здорова дитина – здорова нація", де приймають участь і професори академії імені Шупіка, які робили обстеження діток , і тих які були дуже хворі, ми лікували безкоштовно. Серед них :двоє дітей з Нечипорівки, дитинка з ДЦП із Жоравки. За цією ж програмою проліковані дітки з Черняхівки , Яготина. Також в рамках цієї програми, діти їздять в Трускавець, де проходять реабілітацію в реабілітаційному центрі ім. Козявкіна. Крім того: я допомагаю віднайти та надаю їм грошову допомогу. Тобто це моя реальна програма. Хочу додати, що в цiй програмi я працюю разом з Ольшевською Людмилою Василівною. І ми не ділили i не дiлимо проблем на депутата районної, чи обласної ради, ми просто працювали спільно, вирішуючи актуальні проблеми людей. Я їй вдячна за підтримку, і хоч вона зараз мама трьох дітей, їй не легко, але вона не полишила нашу програму. І не дивлячись на те, чи пройду я, чи ні – програма буде діяти.
І тепер, коли мені сказали, що я йду від іншої території (МІКРОРАЙОН ДИТЯЧОГО САДКА “ВОЛОШКА” ВИБОРЧИЙ ОКРУГ № 13), я відразу поїхала туди знайшла родину з двома дітками-інвалідами, і відразу підключила їх до своєї благодійної програми.
Крім того я маю юридичну освіту, і людям, які потребуватимуть юридичної підтримки я її надам, обійду всі кабінети з тим щоб максимально ефективно вирішити їхнє питання. Мене добре знають і у соціальних службах і у лікарні, тому допоможу чим зможу. Тобто не залишу жодної людини в біді. Крім того я йду в депутати, щоб завершити реалізацію моєї програми. Ось так коротенько про те чому я йду у депутати районної ради від блоку Петра Порошенка по виборчому окрузі № 13 в Яготині.
- Зрозуміло. З того що ви сказали видно, що ви вже маєте певний досвід у роботі. А чому ви йдете депутатом у районну раду, а не у обласну, чи міську Адже, якщо реалізують реформу місцевого самоврядування то районні ради зникнуть. І чому саме від блоку Петра Порошенка?
- Знаю, що можуть ліквідувати райради, але поки такі реформи призупинились і неясно як буде далі. І поки будуть райради – працюватиму, хай навіть і не великий час . Буде по іншому, тоді і діятиму відповідно. Поки бачу себе на цьому рівні, та й програму свою також реалізовую на рівні району. Тому не хочу міняти напрямок.
А йду від партії Президента, бо підтримую його програму. Розумієте, багато людей, в тому числi i я, критикує діяльність нинішньої влади. Але зрозуміймо: Україна корумпована не реформована країна, і в ній неможливо навести лад за один день. Давайте наберемось терпіння, і не будемо голосувати за радикалів, які невідомо що зможуть дати, окрім критики. Адже критикувати – не віз вгору тягти. Давайте підставимо плече Президенту, бо бути на його місці у військовий час дуже важко. І не забуваємо – Президента ми поміняли, а вертикаль , у більшості, лишилась стара. Бо якщо людина просто перескочила до Президента це ще не нові люди. І вони діють на свою користь. Але, є й такі люди, які мовчки підставляють плече. Якщо об’єктивно, то в країні реформи, хоч і повільно, але таки йдуть. Тому щоб вони й далі проходили я і іду від цієї політичної сили.
- Є різниця як працювати зараз і коли при владі була партія регіонів
- Один приклад: коли мене обрали депутатом, то вже на першому Дні місцевого самоврядування про мене взагалі не згадали. Було багато і іншого: на різних зібраннях чула докори, що я з “помаранчевої команди” і , що ми, начебто, нічого не зробили……Але я завжди їм казала, що це не кінець і перемога буде за нами …..Так і сталося. Я оптиміст і завжди йшла з піднятою головою по життю.
- Які проблеми є першочерговими для вирішення?
- Одним з питань, яке вже давно має вирішитись є проблема смітника. Точніше нової ділянки для нього. Бо і місто, і район давно задихаються від смітника. Так ось як тільки ми обрали кілька місць для смітника, то відразу почали ставити палки в колеса.
- Хто і чому?
- Не хочу зараз називати і спекулювати прізвищами. Я задавала це питання не один раз, у тому числі і на зустрічі з мером Яготина, і в райраді , але питання так і залишалось. Поки були вільні землі -то вони розікралися, а як прийшов Давиденко, то було вже пізно. Надіюсь, що новий голова РДА посприяє вирішенню проблеми. Розумію що це великі кошти, але головне почати. І маю надію, що після виборів це питання не зупиниться. І ми разом з депутатами, мерією, вирішим це питання. Звичайно актуальне й питання доріг в районі. Важливими лишаються й проблеми учасників АТО. Остання проблема, яка виникла не так давно – питання будівництва свинокомплексу на території Двірківщинської сільради. Проїжджаючи в село Зелене (в Згурівському районі)повз розташований там свинокомплекс я відчула дикий сморід. Тутешні жителі пояснили, що цей запах не тільки від ферми, а й від нечистот, які регулярно зливаються в грунт і знищують навколишнє середовище, екологію. Тож постає питання: хіба нам мало смітника, який роками вкорочує нам життя?
Є певні проблеми й з нашою лікарнею . Тут головне, щоб де не був-би районний центр, вона має діяти, бо наша лікарня є найкращою на лівобережжі області.
-Добре. Як ви оцінюєте нинішній закон про місцеві вибори.?
- Закон не є досконалий, але треба працювати з тим що маємо. Ми не можемо його змінити.
- Як ставитесь до конкурентів. Зокрема до нових проектів зі старими реваншистськими обличчями ,говорю про такі утворення як “Наш край” ”відродження” та інші?
- Знаєте, в тих списках є багато достойних людей, але більшість – це колишні регіонали які хочуть знову бути при владі. Багато хто потрапив у ті списки і тому, що їм просто не вірно пояснили, що це за партії і куди вони попали. Що до мого ставлення до таких проектів, то вони як з’явилися, так і зникнуть. Ми не один такий проект уже пережили. Я їх учасникам так і кажу.
А загалом я ставлюсь до конкурентів позитивно. Вважаю, що кожна людина має право проявити себе. Маю надію, що серед кандидатів є люди, які дійсно хочуть щось змінити. Тож хочу закликати яготинців прийти на вибори та проголосувати. Але головне робити це думаючи, щоб не допустити повернення вчорашніх людей, які вже показали себе і нічого доброго з цього не вийшло
передвиборча агітація
|