 Бр-р-р! Зимно. І чого у нас, як не в людей? Усі революції під зиму? Нє, щоб навесні, коли сонечко сяє, пташки співають, душа радіє. А ще краще влітку, коли весь наш, з дозволу сказати, політичний бомонд готується дупи гріти на Багамах. Ото взяти і зіпсувати йому ці плани всенародними майданами.
А той бомонд, я вам скажу, тупенький у нас. Воно ж і далі думає, що всі акції протесту проплачені, апельцини наколоті, а валянки американські. Тому знову чуємо, що люди на Майдані стоять за 200 грн. І вирішила влада для народу добре зробити: перекрила виїзд з міст і в’їзд до Києва. Ну, щоб люди за свої 200 грн. не перемерзли. Добра така влада. І дурненька. Бо забула, чим це все закінчилося п’ять років тому. Тепер почали тихенько перекуповувати верхівку мітингувальників, аби ті не ставили політичних вимог і йшли на компроміс. Але й це їм не вдалося. Хотіли пересварити мітингувальників із бюджетниками, але й тут пшик. Особливо після того, як всім стало відомо, що Черкаський Деревообробний комбінат заборгував Пенсійному фонду 2 мільйони 529 тисяч грн. А власник цього комбінату голова Держкомпідприємництва Мішаня Бродскій. Той самий, що так натхненно триндів нам про злиденну пенсію «бабушек і дєдушек». А всю провину покладав на тих, котрі єдиний податок платять. І ніякий суд Мішані не страшний. Бо наш суд найгуманніший суд на світі. Якщо Алєксандр Єфремов повідомляє про те, що Конституційний суд України підтримав подання депутатів про необхідність проведення парламентських виборів у жовтні 2012 р. за 12 годин до того, як сам Суд обнародував своє рішення, то тут питань нема. Тут можна тільки подивуватися, яким пророчим даром наділений Єфремов!
Найвільніший з вільних
Ну, нарешті я вже знаю, чому ми не можемо бути вільними. Татусько у Брюсселі відкрив мені очі. «Людина, – сказав він, – вільна тоді, коли вона не бідна». Ну, а оскільки ми всі, окрім декого, бідні, то нам вєк свободи нє відать. Зуб даю. А містичні знаки навіть у Брюсселі переслідують нашого Татуська. Цього разу обвалився з трибуни баннер з символікою Євросоюзу… А ще я тішуся, що наш президент крутіший за їхніх. Бо такого гвинтокрила за $17 млн. ніхто не має. Так і хочеться написати: ніц собі не шкодуйте, Вікторе Федоровичу, за наші гроші. Бо гроші – то набувне. А другого такого лідера у нас вже ніколи не буде…
Коли таємне стає явнимОт просте питання: з кого повинна складається влада тієї чи іншої держави? З представників народу, нє? Свята правда, але питання в тому, про який народ йдеться. Бо влада у нас складається переважно з представників сусіднього народу. Ба навіть з конкретних висуванців цього ж таки народу.
Коли я довідався, що Табачніка «настоятєльно» рекомендував атєц Русского Міра Кіріл Гундяєв, я не дуже й дивувався. А що? Нормальна пропозиція для втілення прадавньої кремлівської мрії: об’єдєніть і поглотіть. То чи міг Татусько не послухатися свого духовного отця?Але жиби наш ас СБУ таваріщ Харашковскій був теж креатурою Кремля – цього я не міг сприйняти. То й що, що він займав у Росії пост президента Evraz Group S. A., який об’єднує капітали Абрамова, Абрамовича та інших таких самих? Мало де чиї гроші лежать. І що з того, що з усіма ними Пуцін не раз водочку попивав і сільодочкою закусював? Нє, ну звичайно, якби ФБР або ЦРУ раптом очолив який-небудь Абдурахман, що володіє в Пакистані концерном і був би вась-вась із пакистанським президентом, то там би вся Америка на вуха стала. Але не ми. А якби там почули, що начальник ФБР або ЦРУ влаштував сабантуй у Брюсселі для депутатів Європарламенту у супер-дорогому ресторані La Maison du Cygn? Та там платники податків взяли би штурмом штаб-квартиру ФБР або ЦРУ, винесли того начальника і запхали б його рилом в тово-во. А ми нє. За наші гроші ті піцики есбеушні п’ють, гуляють і ще нам писки затуляють. А чому? Бо всі ми вийшли зі совка, але совок з нас не вийшов. Азійське застілля і досі вважається важливою передумовою будь-якого сходняка – чи то бандитського, чи есбеушного. А тут чую – у Києві мають з’явитися магазинчики «для бідних». От цікаво, чи можна буде там купити за доступною ціною те, чим закусювали гості голови СБУ?
Епоха бенкендорфівАле що там казати – життя таки покращується. Корупція у вищих навчальних закладах сама собою зникне. Тут уже природа постаралася. У 2011 р. в Україні буде рекордно низька кількість випускників: з 392 тис. у цьому році їхня кількість спаде до 192 тис. Так що скоро чиновники і викладачі змушені будуть теж вийти на мітинг, бо жити на одну платню тяжко. А так між нами, то на дідька тота вища освіта, якщо диплом можна купити, як то зробило півтора десятка чиновників, про яких нам відомо? Або поступити до внз і на заняття не ходити, як то роблять усі чиновники, а потім лише прийти і отримати диплом. А можна і взагалі кар’єру зробити, будучи анальфабетом. Як Валід Арфуш. Де ще в якій країні віце-президентом Національної телерадіокомпанії міг би стати мало того, що араб, то ще й людина без освіти?Дуд-дубом, а НТК без нього ніяк не обійдеться. Як і без його безпосереднього начальника Бенкендорфа. Чи думав колись Шевченко, що ми і через півтора сотні літ будемо при Бенкендорфі жити? А знаєте чим займався тамтой Бенкедорф, котрий жив у 1781– 1844 роках? Придушував декабристів, слідкував за Пушкіном, а ще, як подає енциклопедія, «виступав за пом’якшення державної політики стосовно євреїв». Я от дивлюся, які нові обличчя прийшли на Перший національний канал і думаю: яка дивовижна спадкоємність поколінь!
На розпуттіБезробітний Юрій Луценко шукає роботу. І то неабияку, а освітянську з платнею в 5 тисяч грн. «Вважаю себе, – мовляв, – спеціалістом в системі безпеки, підготовки законів. Маю непогані знання в галузі історії, журналістики, досвід управління». От де-де, а ще в освітянських сферах наш Юрась не був помічений. Та й куди з таким послужним списком? У який внз? І що там робити без учених ступенів? Лаборантом працювати? Хоча можна ще в школу піти, або в дитячий садок. Але там платня в 5 тисяч грн. – це тільки мрія. Та й у внз без наукового ступеня ніхто стільки не дасть. Залишається хіба податися послом до Німеччини. Тим більше, що зв’язки уже налагоджені.
Ото цурис!Поїхав Нікалай Азаров на свою істарічєскую родіну в Калугу і провідав рідну школу. Ну, там хутенько до його приїзду організували персональний стенд. Мовляв, ось які визначні сини Росії вчилися у нас. Азарич підходе, мружить одне око, мружить друге і повідомляє: «А єто нє я!»«Ну как же-с! Ну как же-с! Да вот же ж – Нікалай Азаров!» «А у мєня тагда другая фамілія била». І то ж треба! У тій школі якийсь єнший Нікалай Азаров учився. А воно ж, оте ніби наше, не Азаров було, а Пахло. І мусило поміняти, бо з таким прізвищем хіба в кабінет міністрів попреш? Тільки в організоване злочинне угрупування. Що, в принципі, на одно виходить. Але то таке, з ким не буває. А от вітання, яке калузькі дітки нашкробали Азаричу, вартує увічнення: «Желаем стать премьер-министром России». Ну, це ж треба, які розумні ці дітки! Як геніально відчули мрію усіх українців
|
