В умовах збройної агресії росії проти України державна мова стала маркером у боротьбі за національну ідентичність українського народу.
Державна служба якості освіти України провела опитування щодо дотримання мовного законодавства у закладах загальної середньої освіти. Участь у ньому взяли 58228 респондентів з різних областей України, зокрема 2583 учасники опитування – з Київщини.

Мова спілкування учасників освітнього процесу
– Опитування учасників освітнього процесу проводилося через онлайн-анкетування. У фокус уваги потрапили заклади освіти, у яких навчаються діти з числа внутрішньо переміщених осіб: серед респондентів опитування 11% вчителів та 24% сімей були вимушені покинути свої домівки, водночас 74% опитаних педагогів зазначили, що у них в класі є діти з числа внутрішньо переміщених осіб, – зазначає начальник управління Державної служби якості освіти у Київській області Лілія Кревська.
На питання щодо вибору мови спілкування більшість опитаних (96% учителів, 93% батьків та 87% дітей) відповіли, що вважають українську мову рідною та мовою спілкування у всіх сферах життя.
Поза межами школи, в сімейному колі та серед друзів і знайомих українська домінує як мова спілкування серед 84% учителів, 79% батьків і 39% учнів.
Майже третина україномовних учнів переходять на російську, якщо співрозмовник звертається до них російською мовою. У той же час батьки і педагоги демонструють відмінний результат: переважна більшість завжди відповідає українською.

Стан дотримання мовного законодавства
Статтею 7 Закону України «Про освіту» встановлено, що мовою освітнього процесу є державна мова. Вона має використовуватися під час проведення навчальних занять, у спілкуванні педагогів, іншого персоналу закладів освіти як з учнями, так і між собою.
На перший погляд результати опитування демонструють позитивну динаміку дотримання мовного законодавства в освітньому процесі: 97% учителів стверджують, що спілкуються на уроках лише українською, 90%, готуючись до уроків, використовують тільки україномовні навчальні матеріали; 95% – розмовляють українською під час перерви. Але опитування школярів показало зовсім інші результати: відсоток учителів, які розмовляють під час уроку та на перервах винятково українською мовою, значно нижчий – 70% та лише 63% відповідно.
Російська мова в межах навчального закладу є мовою неформального спілкування (наприклад, нею спілкуються 2-5% учнів між собою під час уроків та на перервах, а також, за даними учнів, 0,45% вчителів під час перерв).

Зміна ставлення
Результати проведеного дослідження засвідчують, що внаслідок збройної агресії російської федерації респонденти почали виявляти посилений інтерес до вивчення української мови, зокрема 81% опитаних батьків та 73% учнів заявили про бажання покращити свій рівень володіння українською мовою. Переважна більшість опитаних (77% батьків та 89% вчителів) вважають доцільним та необхідним створювати й розвивати безкоштовні курси, тренінги, освітні платформи для вивчення і вдосконалення знань та умінь з української мови.
Щодо сприйняття мовного контенту в соціальних мережах, для 43% школярів мова є важливою. Але лише 32% учнів краще сприймають україномовний контент. Водночас 28% учнів споживає контент переважно українською мовою, 34% – двома мовами, 16% – надає перевагу російськомовному контенту.
У соціальних мережах, як правило, українською мовою спілкуються 76% учителів, 44% учнів та 58% батьків.
Чинниками, що перешкоджають процесу переходу на користування виключно українською мовою, залишаються так звана «гнучкість» українців при спілкуванні з російськомовними співрозмовниками (12% педагогів, 29% дітей та 16% батьків переходять на російську мову), вплив російськомовного середовища (25% учнів зазначили звичку спілкуватися недержавною мовою; 12% – російськомовне родинне середовище; 12% – відсутність сприятливого середовища для використання української мови) та недостатній рівень володіння українською мовою (на це вказали 14% дітей).

Проблеми та пріоритети
Досить неоднозначними виявилися результати оцінювання вчителями рівня володіння українською мовою учнів, зокрема лише 78% учнів отримали високу оцінку своїх знань, 22%, на їхню думку, мають середній рівень знань. Щодо батьків учнів, то вчителі оцінили їх таким чином: 68% мають високий рівень та 29% – середній рівень. Свій власний рівень володіння українською мовою, а також своїх колег вчителі оцінили як високий (98% та 97% відповідно).
Респонденти мають достатньо мотивації для вдосконалення своїх знань та умінь з української мови і зазначають про важливість таких освітніх онлайн-ресурсів. Водночас, привертає до себе увагу недостатня популяризація наявних курсів, тренінгів та освітніх платформ з вивчення української мови, зокрема 22% батьків, 35% вчителів та 43% учнів повідомили, що володіють інформацією про них.
Тож нагальною є проблема інформування громадськості про безкоштовні освітні онлайн-ресурси з вивчення державної мови, мотивування, заохочення та вільного доступу до них як з боку учасників освітнього процесу (батьків, дітей), так і всіх охочих.
– Школа є осередком використання державної мови. Однак, поза школою, звичайно, цей відсоток і ці тенденції змінюються. Потрібно сконцентрувати більше зусиль (директорам шкіл, учителям, засновникам, органам управління освітою), щоб можна було забезпечити використання державної мови не тільки в межах школи, а і за її межами. Концепція національно-патріотичного виховання визначає становлення самодостатнього громадянина-патріота України, готового до виконання громадянських і конституційних обов’язків, до успадкування духовних і культурних надбань українського народу. Це питання стратегічне, патріотичне. Ми готуємо громадян України, яким відбудовувати нашу державу. Це є захист національних інтересів, – наголошує Лілія Кревська. – Оволодіння державною мовою на високому рівні всіма здобувачами освіти незалежно від національних та будь-яких інших ознак є однією з важливих умов повноцінної реалізації їх конституційних прав в Україні та вагомим показником якості освіти.