Минає чергова річниця встановлення незалежності нашої держави. І в ці дні чиновниками буде сказано багато слів з приводу цієї дійсно історичної дати. Біда в тому, що вони майже нічого не зробили для того щоб на двадцятому році можна було показати що є Україна. Минуло 20 років. А що змінилося? Країна й далі лишається пост совєцькою: ми перебуваємо в зоні Московської орбіти (преса, радіо тб, музика, мова) - московська, на відміну від країн Балтії та Грузії де домінують рідні мови та англійська, а молоду людину, яка знає російську майже не знайти, тб майже не показує дешевих російських серіалів, на FM національна та закордонна музика, і т д; Україна за корупцією давно лишила по заду навіть країни Латинської Америки; Українська економіка так і не стала ринковою в повному сенсі цього терміну; Українські діти й далі будуть вчити історію з подачі тупих совків, які сповідують московську ідеологію; Українське громадянське суспільство й далі перебуває в зародковому стані; В Україні так і не провели жодної реформи (медичної, освітньої, адміністративної); Українські церкви й далі роз'єднані, а московський патріархат спить і бачить Україну в своїх обіймах, як і вся Росія А ГОЛОВНЕ - УКРАЇНЦІ Й ДАЛІ Є РОЗ'ЄДНАНІ. За 20 років ми так і не стали єдиною нацією. В нас в одній країні є 2 різних менталітети. Один західний, інший проросійський. Звичайно це лише маленький перелік всіх негативів, але і він показує, що ці 20 років ми фактично стоїмо в болоті, яке, якщо все так і йтиме, затягне нас остаточно. Можна багато ставити питань ЧОМУ? ЧОМУ? ЧОМУ? Але причин такого нашого сьогодення є багато. 1. У 1991 році ми не обрали нормальну владу. Ми не проголосували за В. Чорновола, який був представником нової еліти. Подібним до тих, які прийшли до влади в країнах Східної Європи. 2.Ми не провели люстрацію. І при владі лишилося старе кодло, яке просто змінило колір з червоного на жовто-блакитний. 3 Ми є дуже лояльними і на жаль дуже телерантними до інших. Україна автоматично надала громадянство всім хто на момент проголошення незалежності мешкав на нашій території. Якби ми цього не зробили ( як Естонія, чи Латвія), то багатьом довелося б здавати іспит на знання мови та історії. А не всі їх здали б. А ті, хто не здали іспитів - не отримали б громадянство. І не могли б обирати владу, та бути обраними. Тобто до парламенту не пройшли люди, які Україну мають глибоко десь........ І, наприклад комуністи, чи регіонали ніколи не пройшли б в наш парламент.Не став би президентом і Л Кучма, якого обрав схід України. А потім той же схід і кляв Кучму. Як тепер кляне Януковича, якого теж обрав. На місці східняків я тепер мовчав би. Обрали - відповідайте за свій вибір. 4 Ми тупо здали (дозволили здати) всю ядерну зброю. 5 На нашій території діє багато антидержавних сил, на які зовсім не зважає влада,не теперішня не минула.Влада смішить людей ганяючись за примарними терористами (наприклад організація тризуб). 6. На нашій території лишаються іноземні війська. 7. У нас так і не встановились демократичні принципи. 8. Багато людей так нічого й не навчились: і далі продовжують голосувати за непотріб,який в інших державах не мав би права на існування в державній системі. 9. У 2004 році, ми обрали владу, але так і не змогли її проконтролювати. Результат - всі надії рухнули, а на руїни прийшли знову ті про кого, здавалось давно можна було забути. 10. Свобода слова так і не стала важелем впливу на продажних політиків. Підводячи підсумок можна констатувати, що ЦІ 20 РОКІВ - ЦЕ РОКИ МАРНИХ НАДІЙ І ІЛЮЗІЙ. Звичайно в нас є багато позитивного, але на фоні цих страшних негативів, вони виглядають блідими, та не виразними. Тож досить вже простою!!! Давайте зробимо все, щоб ми стали Європейською країною не лише географічно.
|