П`ятниця, 19.10.2018





ІСТОРІЯ, ПЕРЕДУМОВИ

У 1932-33 мільйони українців загинули в один з найбільших геноцидів 20-го століття названим пізніше голодомором . Цей голод не був наслідком стихійного лиха, таким як посуха або епідемія. Це не було результатом руйнування або катастрофічних подій подій, чи війни. Голод в Україні був спровокований, організований безпосередньо з Кремля. Він був реалізований за вказівками Сталіна і його товаришів по партії, з тим щоб повністю підпорядкувати Україну Москві. Голод став інструментом і українські селяни стали основними жертвами. Цей геноцид мав подвійний мотив. По-перше, необхідно було знищити українських селян як клас, тому що вони формували 80% населення республіки і тому, становили кістяк інтелігенції, яка могла стати серйозним фактором відродження Української нації і , як наслідок, становити загрозу радянській владі в Україні, та радянській системі загалом. По-друге, українські аграрії стояли на шляху нещадної експлуатації сільського господарства заради швидкої індустріалізації. Арешти, показові судові процеси, розстріли і депортації знищення української інтелігенції, в той час як український "куркулі" або успішні селяни були  нейтралізовані і депортовані у вагонах для худоби в Росію. Таким чином  режим усунув національні та соціальні еліти України,  і країна лишилася без лідерів, а решту селян було загнано в колгоспи в наслідок так званої колективізації., яка була завершена в Радянській Україні до  1932 року
У 1932 році було зібрано достатньо зерна, щоб годувати населення.  Проте, Москва, продовжуючи процес індустріалізації, та задовольняючи світові потреби в збіжжі на західних ринках під час кризи, та щоб забезпечити приток валюти в країну(бо позик Радянському Союзу ніхто не давав, захід вимагав визнати борги Російської імперії), встановила та ввела драконівські квоти на  вивіз зерна з України, які призвели до геноциду. За вказівкою партії збройні сили та активісти (в тому числі й з місцевого населення) були направлені в Україну з Росії для охорони полів та складів. Загони добровольців ходили багатьма оселями, й вишукували та забирали  останній харч залишали голодних всіх, в тому числі і дітей, які просто доживали пухнувши з голоду. Селян, що чинили опір, чи порушували закони,  було арештовано і розстріляно або заслано до Сибіру. За законом( постановою) від 7 серпня 1932 року «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперативів та про зміцнення суспільної (соціалістичної) власності», відома під назвою «Закон про п'ять колосків» крадіжка продуктів харчування, тепер соціалістичної державної власності, загрожувала не менше п'яти років позбавлення волі. Будь-хто ( в тому числі й діти) кого піймали за  збиранням кілька стебел пшениці ризикував бути страченим на місці.Слово "Голод" (або голодомор) було оголошено "контрреволюційною чуткою". У грудні 1932 року  керівництво заборонило селянам торгувати м’ясом та картоплею регіонам де не виконувався план заготівель. В ці регіони припинилося надходження й промислових товарів. Регіони, які не виконували госп заготівельний план, почали  заносити на так звані чорні дошки – село чи хутір, які в них попадали блокувалися загонами міліції і були залишені на цілковите вимирання. Фактично була блокована вся Україна. Селяни з України не могли втікати за її межі, а тим, хто приїздив в Україну заборонялося везти продукти харчування. Таким чином житниця Європи став одним величезним цвинтарем.  Вже з грудня 1932 року в Україні почався масовий голод. Мільйони людей почали вмирати……..
Найстрашнішими пам'ятками були маленькі діти з скелетами, страшними тонкими кінцівками, що майже без життєво бовталися,та вздутими  як повітряна куля-животи. голод знищив всі сліди молоді.
Усюди були купи мертвих, чи напівмертвих, чоловіків і жінок, що лежали, їх  животи були роздуті, очі позбавлені виразу. Поряд зі смертю лютували тиф і цинга. Трупи, а часто й живих людей, які лежали на дорогах в полях просто звалювали на підводи, та хоронили в масових безіменних могилах. Хоча голод лютував, Сталін проводив експорт українського збіжжя на Захід.  Багато міжнародних організацій запропонували свою допомогу голодуючим, пропозиція була відхилена Радянським урядом на тій підставі, що не було голоду в Україні і, отже, немає необхідності для надання допомоги його жертвам! Багато журналістів на Заході, особливо тих, хто підтримували комуністичну лінію і покладали свої надії на радянську утопію, прийняли цю радянські дезінформацію та й самі називали  відлуння голодомору страшилками. Численні історики і коментатори називають цей  голод-геноцид безпрецедентною трагедією в сучасній історії. Навіть сьогодні, голод-геноцид залишається одним з найменш вивчених подій цього століття. Жертви заслуговують посісти належне місце в історії та в нашій пам'яті.  Після другої світової війни багато західних країн стали домівкою для багатьох тих, що вижили в голод, і, хоча це покоління відходить, їх діти все ще несуть пам'ять про жах їх батьків. Усвідомлення цієї трагедії не повинно бути обмежене українською громадою; жертви голоду заслуговують того, щоб  ми несли пам’ять про них, та про це страшне свавілля в новітній , як українській, так і світовій історії.

ФАКТИ

1

Стихійне лихо, неврожай  ітд – це смішно. Ці різні приводи , щоб приховати  голод-геноцид не витримують ніякої критики. Це не було викликано ніяким стихійним лихом чи неврожаєм: У 1931 році урожай склав 18,3 млн. тонн зерна. Урожай 1932 року склав 14,6 млн. тонн зерна. 1933 врожай був 22300 тисяч тонн зерна. 1934 урожай склав 12,3 млн. тонн зерна. У 1934 році урожай - всього 12,3 -  але не було масового голоду, бо Сталін скоротив квоти реквізиції зерна і навіть розпорядився відпускати зерно з існуючих "запасів держави", щоб прогодувати населення, бо високі показники смертності були в  самих зернових областях Полтавської, Дніпропетровської, Кіровоградської та Одеської: досягала 20-25%, хоча в багатьох селах була значно вищою.

2 Закони та Укази

7 серпня 1932 року, з'явилася постанова ВЦВК і РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперативів та про зміцнення суспільної (соціалістичної) власності», відома під назвою «Закон про п'ять колосків» розробленого за згодою Йосипа Сталіна , яка передбачала застосування смертної кари за "крадіжку соціалістичної власності". Українських селян страчували за крадіжку мішка пшениці, а в деяких випадках навіть за два пучки кукурудзи, або лушпиння, зерна. 1 грудня  1932 Раднарком УРСР заборонив торгувати картоплею у районах, які не виконують зобов'язань по контрактації і перевірці наявних фондів картоплі у колгоспах . 3 грудня у ряді районів заборонено торгувати м'ясом і тваринами. З 6 грудня ці райони, а також окремі села, почали заноситися на «чорні дошки». Згодом вони абсолютно ізолювалися від зовнішнього світу. Де-які історики зазначають, що є неопублікований указ, підписаний Молотовим, який закликав російських селян, влаштовуватися в порожніх чи напівпорожніх селах "вільних земель України" і Північного Кавказу також населеним українцями і теж постраждалим від голоду.

3 Насильницька колективізація

Союзна влада у Москві для реалізації  планів колективізації мобілізувала деяких зі своїх найнадійніших членів партії, більшість з них росіяни - і відіслала їх в Україну для організації колективних господарств.

Далі , армія, міліція та  велика кількість збройних бригад були направлені в українські села, щоб змусити селян  йти у колгоспи і контролювати драконівські експропріації зерна, а в кінцевому результаті весь обсяг масла, кукурудзи, цукрових буряків і т. д.

4. Географія голоду

1933 Голод-геноцид був географічно зосереджений і зупинився саме на українсько-російському етнографічному кордоні.

Межі Україні суворо патрулювалися військовими для запобіганню масового  перетину кордону з Росією в пошуках хліба, бо наприклад: у Харківській області на українській стороні був голод у той час як  у суміжній Бєлгородській області з боку Росії з аналогічними кліматичними умовами та демографічними показниками (до голоду), не було смертей від голоду або будь-якої незвичайної смертності. Збройні загони офіцерів були також розміщені поблизу польського та румунського кордонів для запобігання допомоги від Українців, які мешкали не в радянській Україні (Галичина, Буковина, Волинь), та перетину кордону Українськими селянами,  Ті, хто намагався перетнути Дністер до Румунії були розстріляні.

5. Експорт

Радянський режим виставляє на продаж 1,7 млн. тонн зерна на західні ринки в розпал голоду. Він експортував близько чверті тонни зерна на кожного українця який помер від голоду.

6 Жертви і втрати

У розпал голоду українські мешканці вмирали у кількості 25000 в день або 1000 за годину або 17 на хвилину. У порівнянні , наприклад, союзних солдатів загинуло під час битви під Верденом 6000 на день.  Серед дітей, один з трьох загиблих в результаті колективізації та голоду. За словами дисидента радянського демографа М. Максудов "не менше ніж три мільйони дітей, що народилися між 1932-1933 померли від голоду." 80% української інтелігенції були ліквідовані, тому що вони відмовилися співпрацювати у винищуванні своїх співвітчизників. З близько 240 українських авторів 200 були ліквідовані або пропали без вісті. З приблизно 84 лінгвістів 62 загинули. Українське населення, було скорочене на цілих 25%.

7 Західна преса

Іноземним кореспондентам, та журналістам "порадили" у прес-відділі радянського комісаріату закордонних справ, залишитися в Москві , а де-факто заборонили відвідувати Україну. Ні одна західна газета або агентство  публічно не протестувало проти безпрецедентного утримування своїх кореспондентів у Москві . Також вони не з'ясовували причину цих надзвичайних заходів. Тільки де-кому з кореспондентів дозволяється  поїхати в Україну , серед них  Уолтер Дюранті з New York Times, який повідомив, що не було голоду, за винятком деяких "часткових втрат врожаю". Журналіст Уолтер Дюранті з New York Times задав тон для більшості західних видань. Однак, на думку британських дипломатичних кіл , Дюранті, не в газеті, визнав, що "могло загинути навіть 10 мільйонів.  За  свої статті Уолтер Дюранті отримав Пулітцерівську премію за журналістику. До тепер Нью-Йорк Таймс відмовляється скасувати преміїю. Число відважних журналістів, таких, як Вільям Генрі Чемберлин, Гаррі Ленг, Малкольм Маггерідж і Томас Уолкер ігнорували заборону і повідомляли про голод, обгрунтовуючи свої статті, та репортажі  фотографіями.

8 Змова західних урядів

Наявні архівні дані (такі, як доповіді, які направляються дипломатичною поштою, а також викриття в прес за допомогою кількох чесних і мужніх журналістів, яким вдалося проникнути в голодуючі села України) вказує, що ряд урядів західних країн (особливо Великобританії, Канади і США) були добре поінформовані про Голодомор-геноцид в Україні, але вирішили прийняти політику невтручання у внутрішні справи іноземної суверенної держави. Як не дивно, США визнали Радянський Союз у листопаді 1933 року. Пропозиції на допомогу голодуючим численних благодійних організацій, такі як Міжнародний Червоний Хрест, Фонд допомоги дітям, та українських організацій у Західній Україні (окупованій Польщею) не заохочувалися або блокувалися своїми урядами.


ВИСНОВКИ КОМІСІЇ ПО ГОЛОДОМОРУ (витяги)

На підставі досліджень наукових співробітників, Комісія з Голоду в Україні робить наступні висновки:
Не Існує ніяких сумнівів, що велика кількість жителів Української РСР і Північно-Кавказького краю померли від голоду організованого в штучний спосіб у 1932-1933 роках, в наслідок захоплення в 1932 році урожаю радянською владою. Кількість жертв українського Голоду вимірюється мільйонами .
Офіційні радянські звинувачення в "куркульському саботажі ", є помилковими.
Голод не був, як це часто стверджується, пов'язаних з посухою.
У середині-1932, після скарг на посадових осіб в Українській РСР, про те, що надмірні закупівлі зерна призвели до локальних спалахів голоду, Москва  не змінила курс і почала ще  більш жорстку позицію по відношенню до селянства.
Український Голодомор 1932-1933 років був викликаний максимальним вилученням сільгосппродукції у сільського населення.
Посадові особи, відповідальні за вилучення зерна також жили у страху перед покаранням за невиконаний наказ.
Сталін знав, що люди вмирають від голоду в Україні ще в кінці 1932 року.
Постишев мав подвійний мандат з Москви: активізувати зернові вилучення (і, отже, голод) в Україні і ліквідувати  найменші елементи  національного самоствердження, які українцям до цих пір було дозволено СРСР під час українізації в 20 ті роки.
Були зроблені спроби для запобігання голодарюючих виїжджати в райони, де продукти харчування були більш доступним.
Йосип Сталін і його оточення вчинили геноцид проти українців у 1932-1933 роках.
Американський уряд мав достатньо своєчасної інформації про голод, але не робив жодних кроків, які могли б поліпшили ситуацію. Замість цього, адміністрація зробила  дипломатичне визнання Радянського уряду у листопаді 1933 року, відразу після Голодомору.
Під час голоду деякі журналісти співпрацювали з радянським урядом, щоб заперечувати існування українського Голодомору.




РАДІО+TV+КІНО ONLINE
ОПИТУВАННЯ TEST
КУРС ВАЛЮТ ВІД ЯГОТИН ІНФО


Приватні оголошення
[17.08.2015]
Продам двухкомнатную квартиру в г.Яготине в районе ЦИНС
[12.08.2015]
Ліса будівельні
[07.08.2015]
Робота для водіїв в Польші
[06.08.2015]
Продам залізобетонні плити
[30.07.2015]
Продам саморобний зварювальний апарат
[30.07.2015]
Дитяче дозвілля
[28.07.2015]
Продаеться будинок
[28.07.2015]
Продаємо будинок
[28.07.2015]
Продається 4- к квартира у м.Яготин районі ЦИНСу
[03.07.2015]
продам зварювальний апарат


По категоріям
Статті та аналітика [137]
Новини Яготина та району [827]
Новини регіону [41]
Спорт [156]
Молодіжна сторінка [9]
Пошук
Календар
«  Жовтень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Архів записів
Логін:
Пароль:

mail